Майже пів року Дмитра Давидюка вважали зниклим безвісти, а нещодавно ДНК-експертиза підтвердила його загибель…
Скорботна звістка надійшла до Сарненської громади:
– Герой повертається на щиті…З глибоким болем повідомляємо: у бою за Україну загинув наш земляк — житель села Бутейки, майор Давидюк Дмитро Володимирович.
Позивний — «Давид». Заступник командира мотопіхотного батальйону з артилерії 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
24-річний Дмитро народився в багатодітній родині. Із дитинства мріяв бути військовим. Закінчив Львівську академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2021 році завершив навчання та розпочав службу молодшим лейтенантом у місті Біла Церква. Повномасштабна війна застала його у місті Вишгород. Дмитро боронив Київщину, а згодом — Донецьку область. Був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
У Збройних Силах — із 17 років. І за ці роки, попри юний вік, він встиг стати справжнім професіоналом, мудрим командиром, прикладом для побратимів. Вмів брати на себе відповідальність, приймати непрості рішення, завжди був поруч у найважчі миті.
Таким був і в мирному житті — щирий, добрий, відкритий, уважний до рідних і друзів. Любив життя, мріяв, планував, мав багато задумів і щире бажання змінювати світ на краще. Його світла усмішка, тепле слово й доброта назавжди залишаться в серцях тих, хто його знав.
27 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання на Донеччині, майор Давидюк Дмитро загинув внаслідок атаки ворожих FPV-дронів. Тривалий час вважався безвісти зниклим, адже територія перебувала під окупацією. Лише у квітні 2025 року його вдалося опізнати за результатами ДНК-експертизи.
– Невимовний біль і непоправна втрата. Висловлюємо щирі співчуття мамі — Тетяні Володимирівні, татові — Володимиру Петровичу, братам — Миколі та Михайлу, сестричці Софійці, усій родині, друзям, побратимам.
Прощання із Дмитром відбудеться завтра, 22 квітня. Кортеж розпочне рух містом орієнтовно о 10:00 год. та рухатиметься маршрутом:
Костопільська – Варшавська – Іванівка – Велихів – В. Вербче – Бутейки
11:30 – прощання вдома (вул. Зелена, 21)
13:00 – чин відспівування у місцевому храмі
14:00 – поховання на місцевому кладовищі
Discussion about this post