Так вважають досвідчені керівники кооперативних організацій Рівненщини – Володимирецької, Рівненської та Сарненської райспоживспілок. Саме ця трійка лідерів упевнено нарощує обсяги й за нинішніх украй непростих часів. Утім, відповідаючи загальним вимогам до організації роботи, кожна з них створює свою яскраву «картинку» в кооперативному калейдоскопі краю.
Європейський погляд із Володимирця
Не секрет, що проблема кадрів, особливо робітничих професій, – одна з найболючіших для бізнесу. У Володимирецькій райспоживспілці її вирішують через створення сучасних робочих місць та комфортних умов для працівників: кондиціонери, сучасні побутові кімнати, душові. Й множать це на гідну оплату праці. Звісно, вона не береться «зі стелі»: люди заробляють і на себе, й на розвиток організації. Бо хочуть жити й працювати на рідній землі, до якої привиті пуповиною. Хочуть, щоб у кооперативному бізнесі, під мирним українським небом, працювали їхні діти, онуки. Тому роблять свою справу самовіддано і, якщо хочете, вперто. По-іншому, кажуть, не вміють. Та й не мають морального права: наші захисники, серед яких і володимирецькі кооператори, міцно тримають небо, щоб їхня мала батьківщина ставала кращою…
Торік тут пройшло виїзне засідання правління споживспілки, де колеги з усієї області пересвідчилися, як модернізація об’єктів впливає на результати роботи. Адже виторг у осучаснених та автоматизованих закладах торгівлі одразу зріс щонайменше на третину.
– У нашому маркеті в центрі Володимирця товарообіг щонайменше три мільйони на місяць, тут працює шість продавців-консультантів. Вони отримують гідну зарплату, дорожать роботою. Коли кажу, що треба ще додати кілька людей, у відповідь чую: ми самі впораємося, не підведемо. Тобто, люди готові багато працювати, щоб заробляти вдома. Бо вже скушували й заробітчанського хліба. Тому на допомогу дівчатам установили першу касу самообслуговування: це сучасно, зручно й вигідно. Далі буде більше: встигати за стрімким часом і навіть трішки випереджати його – наше правило. Ось, бачите, нещодавно й навігацію змінили: все під брендом СООР, не із написами, а із зображеннями груп товарів, рекламуємо їх на кількох великих моніторах. Тобто, постійно додаємо нашим об’єктам привабливості, бо бачимо: естетика для людей також важлива, – розповідає голова правління Володимирецької райспоживспілки Володимир Романов.
У цьому та інших молодіжних колективах (як-от, у модернізованому магазині№4) на «ти» з автоматизацією. Бо навіть найпрофесійніший продавець-консультант не зробить того, що під силу комп’ютерним програмам, які постійно вдосконалюються. Ось так, по-європейськи, тут підходять до справи. І не втомлюються радувати новинками: до професійного свята відкривають цілком модернізоване кафе в селі Озеро з гарною українською назвою «Серпанок». Утім, це вже тема для окремого матеріалу. Натомість товарообіг лише торговельної мережі райспоживспілки сягає близько 30 мільйонів на місяць, – ось він, конкретний результат нелегкої наполегливої праці.
Володимирецькі кооператори впевнено виграють на «Прозоро» все більше тендерів на організацію харчування в бюджетних закладах: лікарнях, школах та дитсадках, інтернатах. Причому, по всій Рівненщині. Судіть самі: нині вони надають ці послуги для 67-ми шкіл, 5-ти дитсадків, 3-ох лікарень та 5-ти інтернатів, які прийняли пацієнтів із зони бойових дій. Загалом харчують 15 тисяч дітей! А ще 1.100 дорослих, – тричі на день, без вихідних і свят!
Директор комбінату громадського харчування райспоживспілки Марія Сиротюк каже: лише влітку, під час канікул, мають короткий перепочинок, тож оновлюють посуд, роблять ремонти в шкільних харчоблоках. Ввірений їй колектив працює, наче злагоджений механізм: кожен чітко та якісно виконує свою ділянку роботи, – в цій відповідальній справі кооператорам просто немає рівних.
Ексклюзив від «столичних» кооператорів
У Рівненській райспоживспілці – своя специфіка: територія, на якій працюють, – приміська, сказати б, «пристолична». Тож переважна більшість потенційних покупців мають можливість скуповуватися в Рівному. А значить, і порівнювати якість та рівень послуг, які отримують від кооператорів.
Ініціативній та підприємливій голові правління Рівненської райспоживспілки Тетяні Зосимчук зі своєю фаховою командою вдалося цілком змінити філософію торгівлі: причому, за короткий проміжок часу. Довели і самим собі, й землякам: вибір на користь бренду СООР – вірне рішення. Щодня підтверджують це системною роботою. Розслаблятися Тетяна Матвіївна не дозволяє ні собі, ні колегам, – усіх тримає в професійному тонусі:
– Програма модернізації в нас не завершується ніколи: щойно привели до конкурентоздатного стану один магазин, як уже треба осучаснювати інший: жорстка конкуренція дрімати не дозволяє. Наповнюємо їх товаром, як кажуть, «по вінця»: головний партнер – ТОВ «КоопТоргСервіс», його частка в нашому асортименті – 40 відсотків, це бакалія, крупи, алкоголь. Тісно співпрацюємо з торговим домом «РіКоС»: сучасний посуд на різний смак та фірмові пакети СООР – саме від них. Прагнемо, щоб у нас покупці знайшли те, чого немає в інших. Насамперед це продукція власного виробництва: її виготовляють у кондитерському цеху в Зорі та на кухні кафе в Шпанові. Це і напівфабрикати (вареники, пельмені, голубці тощо), і кулінарія ( ковбаси, шинки, холодець, салати). Люди це цінують: вони вже не хочуть уніфікованих промислових харчів, – прагнуть скуштувати чогось домашнього. Ми таку можливість даємо: все розфасоване в спеціальний посуд, маємо й вітрини з підігрівом. Добре продається охолоджене м’ясо, яке постачає спілка місцевих фермерів, та молоко нарозлив від фермерського господарства «Шпанівське»: за цими натуральними продуктами просто вишиковуються черги. Ще один акцент – на овочі та фрукти: вони в нас завжди свіжі, й ціни помірні.
Магазини райспоживспілки виконані в сучасному стилі «лофт»: це поєднання сірого та коричневого кольорів. У всьому – від вітрин та барних стійок до фірмового одягу продавців. Скрізь є кондиціонери, сучасні санвузли, термінали (і для розрахунків, і для платежів) та, звичайно, сигналізація. Тутешні сільські крамниці змінюються просто на очах, «приростаючи» додатковими площами за рахунок колишніх підсобок. Як, приміром, оновлена в селі Грабів, де додали 20 квадратів площі: тепер тут світло й просторо, продавці Тетяна Гурська та Вікторія Кравчук задоволені роботою. А покупці – рівнем організації торгівлі та обслуговування. Така ж оновлена, з додатковою площею та банкеткою, крамниця і в селі Забороль Олександрійського споживчого товариства.
Активна локація – маркет у центрі Зорі. Роботу кондитерського цеху та кухні ресторану, які знаходяться в єдиному комплексі з маркетом, видно за заповненою вітриною з написом «Власна продукція». Саме тут найбільш людно: завжди свіжа, по-домашньому смачна кулінарія – магніт для покупців і водночас родзинка місцевих кооператорів. І хоча їх просто-таки «обліпили» конкуренти ( в тому числі маркети), – такого не пропонує ніхто! Ну де ще купите, приміром, холодець, розфасований порційно, по… 150 гривень за кілограм? Чи запечені ковбаси, шинки, бочки, рибу, – на всяк смак і гаманець? Чи недорогі натуральні тістечка просто з конвеєра? Отакий він, ексклюзивний шлях до покупця.
Зрештою, самі за себе говорять цифри: місячний товарообіг у торгівлі – 25 мільйонів; власної продукції від початку року виробили й реалізували на 5,2 мільйона гривень ( порівняно з відповідним періодом минулого зростання 36 відсотків), а фермерського молока продали 16, 5 тонни!
Наполегливим і Сонце допомагає
А сарненські кооператори вирішили взяти в союзники Сонце: літо зустріли аж із чотирма сонячними електростанціями. Встановили їх і на приміщенні райспоживспілки, й на об’єктах торгівлі в Тинненському та Клесівському споживчих товариствах. Уже за два роки, щойно окуплять інвестиції, матимуть економію на енергоносіях у весняно-літній період. Це суттєво: ресурси ж бо невпинно дорожчають.
Утім, покладаються переважно на власні сила та можливості: тутешні споживчі товариства неначе змагаються між собою в найкращому розумінні слова. А головне – слухають і чують покупця, звичайного сільського жителя з поліської глибинки. Тож максимально задовольняють його попит, даруючи ще й естетичну насолоду: сучасні стандарти в торгівлі приваблюють покупців.
Взяти модернізований «з нуля» маркет у селі Немовичі, про який ми розповідали, щойно він відкрився восени 2024-го. Голова правління споживспілки Петро Бараш завжди наголошує: відкрити сучасний об?’єкт – важливо, та ще важливіше – втримати його рівень в умовах потужної конкуренції. Це добре розуміють місцеві кооператори:
– Хоча три місяці тому поряд з’явився приватний маркет, наш товарообігу не знизив: нижче мільйона гривень на місяць немає. Навесні на прохання земляків обладнали тут літню терасу та сучасний дитячий майданчик. Висадили туї, квіти, звели декоративну огорожу, – словом, облаштували інфраструктуру. До речі, тут нам допоміг голова Немовицької територіальної громади Олександр Трохимець. Отак, щоденною працею, й доводимо: кооперація була, вона є і буде, – розповідає голова правління Тинненського споживчого товариства член виконкому громади Софія Речун.
Локацію полюбили місцеві: у вихідні відпочивають на літній терасі – піци, кури-гриль, шашлики, відбивні, хот-доги, – тільки встигай підвозити свіжі страви з кухні кооперативного кафе «Случ»! Діткам (а села цього «куща» традиційно багатодітні) купують у маркеті морозиво, соки, тістечка, – словом, тут вирує життя. Отак, під брендом СООР, будують кращий світ на тому найріднішому клаптикові рідної землі, що зветься малою батьківщиною.
– Це лише один приклад, як кооператори змінюють життя громади. Інший – у селі Чабель Клесівського споживчого товариства: тут у магазині також оновили все за нашим бренд-буком – від підлоги до стелі; виклали бруківкою прилеглу територію, спорудили бесідку, – і виторг зріс у півтора рази. На підході – не менш сучасний магазин у Тріскино Стрільського споживчого товариства. Тобто, модернізація в нас набирає нових обертів, це колоритна прикмета стрімкого часу. Мені поталанило на колег-голів наших споживчих товариства: Софія Речун, Анатолій Кедрич, Ніна Попок, Лариса Гольонко, – всі вони сучасні керівники, креативні менеджери, що вловлюють подих часу й оперативно реагують на запити людей, – каже голова правління Сарненської райспоживспілки Віктор Красько.
І мають результат: місячний товарообіг у торгівлі в Сарненській райспоживспілці – понад 25 мільйонів гривень.
…Пригадую, як мій наставник світлої пам’яті професор Володимир Здоровега наголошував: «Журналіст – це той, хто не лише дивиться, але й вдивляється, не лише слухає, але й вслухається в мелодію суспільного життя». Погодьтеся, це цілком стосується кооперації: не вдивишся й не вслухаєшся в потреби людей, не відчуєш їх серцем, – не станеш успішним. От і вся премудрість.
• Інна Омелянчук
КОМЕНТАР:
Як дбаєш, – так і маєш
Петро БАРАШ, голова правління Рівненської споживспілки, заслужений працівник сфери послуг України:
– Є така влучна українська приказка: як дбаєш – так і маєш. Керівники Володимирецької, Рівненської та Сарненської райспоживспілок – приклад для інших. Вони дбають про розвиток кооперативної економіки в громадах, у яких господарюють, у найширшому розумінні: це й модернізація та автоматизація закладів, й збереження робочих місць та створення нових, сучасних, і співпраця з місцевим самоврядуванням.
Результативно працюємо у всіх галузях: торгівля та ресторанне господарство мають три відсотки рентабельності, виробництво – два. Через електронний майданчик «Прозоро» від початку року реалізовано продукції та послуг на 150 мільйонів. За рік інвестували в модернізацію та розвиток іще 75 мільйонів, а обігові кошти приростили на 30, – до 240 мільйонів гривень.
Із початку року споживча кооперація Рівненщини спрямувала до бюджетів різних рівнів уже 70 мільйонів життєдайних надходжень.
Бо вчасність і повнота сплати податків – це свідомість бізнесу, наша соціальна відповідальність та суттєва підтримка захисників, завдяки яким можемо жити і працювати.
Джерело: http://visti.rovno.ua/news/uspikh—tse-poednannya-profesiynosti-sistemnosti-ta-kreativnosti-42516
Discussion about this post