У 2023 року Ніна Латишева з Острога похоронила першого сина військовослужбовця – Тараса, якому тоді було 36 років, а нещодавно втратила ще одного – 39-річного Олега, котрий помер від ускладнень, пов’язаних із пораненням.
Днями Острог попрощався з 39-річним Олегом Латишевим, пише Острог – Район Чоловік зазнав важкого поранення 2023 року, довго лікувався й останнім часом перебував удома. Помер від ускладнень, пов’язаних із давнім пораненням. Життя Олега Латишева обірвалося 21 вересня. У неділю, 22 вересня, чоловіка провели в останню земну дорогу. Прощалися без почестей…
Спершу відбулося прощання вдома. Після того траурна процесія з хрестами, хоругвами, у супроводу церковного хочу вирішила до Свято-Миколаївського храму Острога. Там заупокійну службу провело троє священників – благочинний церков ПЦУ на Острожчині Юрій Лукашик, о. Василь Жуковський і о.Володимир Шевчук, присутніми були родичі, друзі, сусіди померлого.
«Дозвольте висловити глибокі співчуття цій матері, цій жінці, яка сьогодні втілює образ матері України, яка плаче-ридає над сином, який загинув», – сказав у проповіді після заупокійної служби Василь Жуковський.
Священник розповів, що 2023 року Ніна Латишева похоронила першого сина військовослужбовця – Тараса, якому тоді було 36 років, додавши, що новопристалений надзвичайно побивався за загиблим братом.
Василь Миколайович також розказав, що покійний Тарас Латишев народився 19 вересня 1985 року, закінчив місцеву школу (нині ліцей №2), здобув фах педагога в Кременці. Деякий час працював у Києві, перебував на роботі закордоном. Служив у зоні проведення Антитерористичної операції, де зазнав поранення в легені.
«Коли 2022 року путінська Росія розпочала другу фазу війни, Олег Олександрович не роздумуючи у перший же день пішов на фронт. Воював, захищав нашу землю, 2023 року знов був поранений», – сказав отець Василь.
Після поранення і тіло Олега Латишева залишилися численні осколки.
Олег демобілізувався після смерті брата. Ветеран війни залишився вдома з матір’ю, допомагав їй по господарству, підтримував і розраджував.
«Олег Олександрович віддав з життя за нас. Він помер не на полі бою, але він помер від ран, які були отримані на полі бою, які виявилися важкими, що він не зміг їх подолати», – підкреслив Василь Жуковський.
Після служби в Свято-Миколаївському храмі на міському майдані Свободи відбулася заупокійна літія. Її провели названі отці. Традиційно звучала «Плине кача», Гімн України, сумний вірш про смерть воїна-захисника.
Попрощатися з Олегом Латишевим прийшли десятки людей, які уклякали на коліна, покладали траурні букети – синьо-жовті хризантеми з квіткових магазинів і пучки домашніх запашних суцвіть майорів, айстр, кольорових хризантем.
Не провели в останню дорогу ветерана війни Олега Латишева представники міської ради.
Похоронили захисника на цвинтарі, що по вулиці Бельмаж. Над його могилою не майорітиме прапор. Кажуть, «не положено», бо помер удома, не маючи статусу чинного військовослужбовця…
Авторка Галина Максимчук
Коментувати post