Церковні свята у травні 2025 року: повний список за новим календарем | Рівне сьогодні

06:54, 07 травня 2025 року

У 2025 році Православна Церква України продовжує слідувати новоюліанському календарю, який був запроваджений у 2023 році. Це означає, що більшість неперехідних свят збігаються з датами, прийнятими в католицькій традиції, а перехідні свята, як-от Великдень, обчислюють за оновленим стилем.

Що з відзначатимуть віряни у травні за новим стилем?

У травні багато визначних і пам’ятних дат, пов’язаних зі святими угодниками Божими та нашою церковною історією, повідомляють у Православній церкві України.

1 травня вшановують пам'ять священномученика Макарія, митрополита Київського і всієї Руси, мощі якого вже понад 500 років є київською святинею.

4 травня – День святих жінок-мироносиць, який Церква також відзначає як загальне свято всіх жінок-християнок.

8 травня – День пам’яті святого апостола і євангелиста Іоана Богослова, а також день поминання загиблих у II Світовій війні.

9 травня – Перенесення мощів святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських у м. Бар.

11 травня – Рівноапостольних Кирила та Мефодія, які своїм служінням уподібнилися до святих апостолів і трудів їхніх у благовісті віри Христової.

12 травня – День пам’яті святителя Епіфанія, єпископа Кіпрського, а також День тезоіменитства Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

14 травня – свято Переполовення П’ятдесятниці, тобто відзначення середини (половини) молитовного 50-денного шляху між Воскресінням Христовим та Зішестям Святого Духа на апостолів.

У другій половині травня відзначатимемо також пам’ять святих отців сімох Вселенських соборів (18 травня), рівноапостольного царя Костянтина і матері його цариці Олени (21 травня), Третє знайдення глави Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана (25 травня). І цього ж дня, в останню неділю місяця, будемо святкувати відновлення Свято-Михайлівського Золотоверхого кафедрального собору в місті Києві – 25-у річницю.

Цьогоріч на 29 травня припадає велике свято Вознесіння Господнього, яке ознаменовує ту мить, коли Спаситель з плоттю, в повноті Своєї людської природи, піднявся до небес і сів праворуч Бога і Отця. Своїм вознесінням Ісус Христос увійшов у таємниче, духовне, особливе єднання божественного й людського, показавши, що смерть земна – це не завершення життя, що через Нього всі ми маємо можливість також бути в єдності з нашим Творцем.