Тости на День народження

Поїхали два сусіди на базар вино продавати.
Дорогою сіли перепочити і перекусити.
– Добре б зараз по склянці вина випити! –
зітхнув один.
– Добре добре, але вино ми веземо продавати
і не можна витрачати жодної краплі, – сказав другий.
Тоді перший обшарив кишені, знайшов п’ятак
і каже сусідові:
– Налий мені вина на п’ятачок.
Той налив йому склянку, потім повернув йому п’ятак.
і попросив:
– А тепер ти мені налий.
Так і ходив п’ятак із рук у руки,
поки не спорожніли обидва бурдюки.
Два сусіди захропіли хмільні та задоволені торгівлею.
Тож вип’ємо ж за вдалі угоди!

***

Мудреця запитали:
– Чому друзі так легко стають ворогами,
а ось ворогів перетворити на друзів дуже важко?
– Але точно так само і будинок зруйнувати легше,
ніж побудувати, – відповів мудрець, – і посудину
розбити простіше, ніж її зробити, та гроші
витрачати легше, ніж заробити їх.
Пропоную тост за те, щоб ми творили,
а не руйнували.

***

Мудрець сказав: “Коли прощаєш, отримуєш
задоволення набагато більше, ніж від помсти,
оскільки прощення викликає похвалу,
а помста – каяття.”
Давайе будемо частіше прощати одне одному
наші помилки та промахи і таким чином
отримувати взаємне задоволення!

***

Йшов дорогою якийсь чоловік із дружиною.
Зустрівся якийсь дурень,
обійняв жінку і поцілував.
Дістав тут чоловік із кишені п’ять карбованців
і подарував дурню. Здивувалася дружина такому вчинку,
а чоловік їй пояснив:
“Ці п’ять карбованців обов’язково його занапастить”.
І справді – не минуло й години,
як почули вони постріл.
Виявляється, прогулювалися дорогою наречений з нареченою.
Дурень побачив їх і подумав – дай і цю поцілую,
Може, десятку подарують. Поцілував він дівчину,
а хлопець розлютився, вистрілив і вбив дурня на місці.
Так вип’ємо ж за те,
щоб ми завжди вкладали гроші у вигідну справу!

***

Був у батьків єдиний син. Він весело жив,
був щасливий. Стіл ломився, коли він запрошував
друзів. І ось одного разу він зустрів прекрасну
дівчину і вирішив одружитися. Батько каже синові:
– Давай запросимо твоїх друзів.
Син погодився. Настав урочистий день весілля.
Та друзів не було. Нічого не розуміючи, син підійшов
до батька і спитав, що трапилося і чи послав він
запрошення всім друзям. І батько відповів:
– Я надіслав запрошення всім твоїм друзям, але
замість повідомлення про весілля я просив кожного
допомогти тобі. І ти бачиш, що з того вийшло.
Так вип’ємо ж за друзів,
які завжди прийдуть на допомогу!

***

Як казав Бернард Шоу: Є дві трагедії.
у житті людини: одна – коли її мрія
не здійснюється, інша – коли вона
вже здійснилася”.
Я хочу підняти келихи за те,
щоб наші мрії збувалися,
але на їх місце тут же приходили
ще більш нездійсненні,
які б теж збувалися, і так без зупинки!

***

Високо в горах Кахетії жив орел із орлицею
і маленькими орлятами. Якось, повертаючись
з полювання вирішив орел випробувати свою орлицю,
перевірити, наскільки вона хоробра, як захищає
гніздо, орлят від чужих … Він одягнув на себе
шкуру тигра і почав повільно підбиратися
до гнізда… Орлиця, побачивши, що тигр крадеться
до гнізда сміливо кинулась на нього.
Вах, як вона його клювала, била крилами,
і рвала пазурами!
І не давши навіть схаменутися скинула на
саме дно найглибшої ущелини.
Так вип’ємо ж за те, щоб у якому б вигляді
чоловік не приходив додому
дружина б його завжди впізнавала!

***

Якось Фортуна вирішила покласти на стіл
всі свої блага – корони, великі гроші,
маршальські жезли, славу – і, покликавши мудреця,
сказала:
– Вибери собі благо.
Він, не метуючись, пробуючи і зважуючи
кожне благо вибрав золоту середину.
Вип’ємо ж за те,
щоб і ми завжди вибирали золоту середину!

***

Приходить юнак до вчителя і просить, щоб той
навчив його жити. Вчитель каже:
– Добре. Іди на цвинтар і облай усіх,
хто там лежить. Коли юнак повернувся,
вчитель його спитав:
– Ну як?
Учень відповідає:
– Мовчать.
– Тоді піди і похвали їх. Учень пішов.
Діалог після його повернення:
– Ну як?
– Знову мовчать.
– Ось так і ти роби: хвалять тебе – мовчи,
лають – теж мовчи.
Так вип’ємо за цю мудрість, бо недарма
кажуть: людина два роки вчиться говорити,
а все інше життя – тримати язик за зубами.

***

Один слуга нахвалював свого пана.
Той запитав у нього: Чому ти мене хвалиш?
Мені здається, ти круглий дурень або ж хочеш
зрадити мене. Невже ти не бачиш у мені
ніяких вад? Тоді ти наче круглий дурень.
Якщо ж бачиш вади мої
і не застерігаєш мене проти них,
значить, ти мене зраджуєш”.
Ось такий мудрий і справедливий пан.
Вип’ємо за справедливість!

***

Одного разу Моллі разом із сином довелося
вирушити до сусіднього села. Він посадив сина
на віслюка, а сам пішов пішки. Через деякий час
їм зустрілися люди і хтось із них сказав:
– Дивіться, літня людина йде пішки,
а молодий їде.
Моллі зсадив сина з сідла, а сам поїхав верхи.
Незабаром їм зустрівся цілий натовп людей,
один із них, подивившись на Моллі та його сина, сказав:
– Подивіться на них! Здоровий чоловік сидить
на віслюку, а маленький йде пішки.
Моллі зліз із осла, пустив його попереду,
а сам із сином пішов пішки.
Пройшли вони трохи та знову
зустріли людей. Один із них сказав:
– Подивіться на них, подивіться на них!
Осел іде порожняком, а вони б’ють собі ноги
по камінню та піску.
Моллі сів на осла і посадив із собою сина.
Проїхали вони ще трохи, і ще раз зустріли
кілька людей, і ті почали сміятися:
– Подивіться на них! Вдвох залізли на осла,
бідолаха і дихнути не може. Моллі потихеньку
зліз із осла, зняв із нього сина, звалив осла
на спину і сказав:
– Здається, я тільки так зможу позбутися
від осудження цих людей.
Тож вип’ємо ж за те, щоб ми ніколи
не звертали уваги на людський осуд,
а впевнено йшли б своєю дорогою!

***

До стада мавп прийшла чужа мавпа
і попросилася переночувати.
– Ночуй, – сказав ватажок, – але врахуй, по наших
законам у стаді не повинно бути зайвих,
тому вранці ти маєш піти.
Вранці ватажок перерахував стадо і оголосив:
– Вона не пішла. Тому, за нашими законами,
ми маємо її з’їсти.
З’їли.
– Ви з’їли не ту, – зізналася чужа мавпа.
– Це не важливо, – сказав ватажок,
– Головне дотриматися закону!
Пропоную випити
за неухильне дотримання законів!

***

Пройшла чутка, ніби в одній ущелині один мисливець
застрелив величезного тигра, і ось усі мисливці
побігли до цієї щасливої ущелини.
А тим часом перший мисливець в іншому місці
убив великого ведмедя. Ватага мисливців
кинулася туди, а мисливець-майстер у третій ущелині
вистежив запеклого барса…
Хто ж, питається, справжній мисливець?
Той, хто шукає здобич сам, або ті,
хто бігає за ним слідом?
Тож вип’ємо ж за те, щоб завжди йти своїм
шляхом і бути справжнім мисливцем

***

Якось до мудреця прийшли двоє людей,
щоб він допоміг їм вирішити суперечку.
Мудрець уважно вислухав одного з них
і сказав:
– Так, ти абсолютно правий!
Потім довго та зосереджено слухав іншого
і зрештою сказав:
– Так, ти абсолютно правий!
Тоді дружина мудреця здивувалася і сказала йому,
що обидва сперечальники не можуть бути
мають рацію одночасно. Він подумав ще трохи
і відповів їй:
– Знаєш, і ти теж маєш рацію!
Тож давайте вип’ємо за гнучкість мислення!

***

Якийсь чоловік закопав у землю чимало золота.
Щодня він приходив поглянути на заповітне
місце. Один хитрун помітив це і подумав:
“Піду відкопаю те містечко, що там?”.
Задумано – зроблено: хитрун золото вирив,
а замість нього поклав великий камінь.
Вкотре власник скарбу вирішив
глянути на нього, але, розрив землю,
побачив лише великий камінь. І він гірко заплакав.
Підійшов до нього той, хто вкрав скарби,
і спитав, чому сльози ллє.
– Я закопав тут золото, не бажаючи його витрачати, –
відповів скуповець. – І ось, все золото вкрадено,
а замість нього лежить камінь.
І сказав йому злодій:
– Навіщо ж плакати? Чи не все одно тобі,
золото чи камінь лежить у землі, коли ти не
збирався нічого витрачати?
Піднімемо ж тост за тих,
хто не перетворює свій капітал на подобу каменю,
а витрачає його на радість і благо своє
та своїх друзів та близьких!

У душі є своя витонченість, своя велич,
яка проявляються у шляхетності вчинків.
Якось до великого шаха привели старого поета,
який образливо відгукнувся про його правління.
Придворні чекали, що шах розгнівається.
Але той вразив їх великодушністю: не просто виявив милість,
але похвалив вірші та нагородив поета.
Був такий фракійський цар Кортіс.
Він щедро заплатив за доставлений йому
чудовий і розкішний посуд, але так як цей
посуд був дуже тендітний, він розбив його,
щоб позбавити себе приводу гніватися на своїх слуг.
Давайте вип’ємо за красу
і шляхетність наших вчинків!

***

Селянин зібрався помирати і хотів залишити
своїх синів добрими землеробами.
Скликав він їх і сказав:
– Діти, під однією виноградною лозою у
мене закопано скарб.
Тільки селянин помер, як сини схопили
лопати і перекопали всю земельну ділянку.
Скарба не знайшли, зате перекопаний
виноградник приніс багатий урожай.
Вип’ємо ж за справжній скарб – працю.

***

Відомо, що з мудрості випливають такі
три можливості: виносити правильні рішення,
безпомилково говорити і безпомилково робити те,
що слід.
Тож давайте ж вип’ємо за наше рішення
зібратися сьогодні тут, за промови,
які ми вимовляємо, і за те,
що ми робимо – п’ємо!

***

Стоять три богатирі на роздоріжжі доріг і читають:
“Направо підеш – смерть знайдеш,
прямо підеш – голову залишиш на дорозі,
ліворуч підеш – ідіотом станеш”.
Перший богатир пішов праворуч.
Йшов, йшов, смерті не знайшов.
Другий богатир пішов прямо і бачить
на дорозі велика голова. Хотів він зрушити її,
та не зміг і залишив на дорозі.
Третій богатир пішов ліворуч.
Чи довго, чи коротко йшов, бачить – Змій Горинич.
Дві голови сплять, а третя дивиться.
Відрубав богатир йому голову, а дві прокинулися.
і шиплять: “Ну, ідіот, ну, ідіот!”
Вип’ємо за те, щоб кожен сміливо йшов своїм шляхом,
як би не пудрили йому мізки!

***

Плили на кораблі купець та вчений.
Купець був багатий і віз із собою багато товарів,
а вчений нічого не мав. Піднялася на морі буря,
і корабель зазнав аварії.
Врятувалися лише купець та вчений.
Вони вчепилися за колоду, і хвиля винесла їх на берег.
Бачить купець, що вчений пригорюнився,
і каже йому:
– А тобі що сумувати? Це я своє багатство втратив,
а твоє – все з тобою.
Піднімемо келих за те багатство,
яке не можна втратити – за розум!

***

Жила-була дівчина незрівнянної краси,
але в неї не було ні чоловіка, ні нареченого.
Справа в тому, що поряд з нею жив мудрець, і він сказав:
– Той, хто зважиться поцілувати красуню – помре!
Всі знали, що мудрець ніколи не помилявся,
тому сотні відважних джигітів дивилися
на дівчину здалеку, не наважуючись навіть
підійти до неї. І раптом одного разу з’явився юнак,
який з першого погляду, як і всі інші,
закохався у красуню. Але він миттєво переліз
через огорожу, підійшов та поцілував дівчину.
– Ах! – вигукнули джигіти. – Зараз він помре!
Але юнак поцілував дівчину ще раз і ще.
І вона відразу погодилася вийти за нього заміж.
– Але як же так? – Вигукнули інші джигіти.
– Ти, мудрець, передрікав, що той хто поцілує
красуню – помре?!
– Так і буде, – відповів мудрець. – Але я ніколи
не казав, що це станеться зараз.
Він помре колись потім, коли після
багатьох років щасливого життя настане його термін.
Тож вип’ємо за тих, хто вміє уважно слухати.
Навіть такі довгі тости!

***

Лев, осел та лисиця вирішили жити разом
і вирушили на полювання. Вони наловили
багато здобичі, і лев звелів ослу її поділити.
Осел розділив видобуток на три рівні частки
і запропонував леву обирати. Розсердився лев,
зжер осла, а ділити наказав лисиці.
Лисиця звалила весь видобуток в одну купу,
а собі залишила лише зовсім небагато
та запропонувала леву зробити вибір.
Запитав її лев: “У кого ти навчилася
так добре ділити?
– “У з’їденого віслюка!” – відповіла лисиця.
Вип’ємо за те, щоб вчитися на помилках інших,
а не на своїх власних.

***

Багато слів я хочу сказати тобі, але всі вони не передадуть ті почуття та емоції, які я хочу вкласти в них! Ти найкращий чоловік, прекрасний друг, опора і порадник. Я шалено рада, що ти — моя друга половинка. Будь завжди щасливий, будь завжди в гармонії з собою і перемагай всі перешкоди на своєму шляху! Нехай тебе оточують тільки найкращі люди, у твоєму житті нехай трапляються тільки самі дивовижні події, а кожен новий день нехай буде кращим за попередній!

***

Коханий, сьогодні твій день народження і для мене він такий же особливий, як і для тебе! Адже саме в цей день на світ з’явилася моя єдина і справжня любов, мій найближчий чоловічок! Бажаю тобі здоров’я і всього того, що ти хотів би для себе! Зі святом, я тебе дуже люблю!

***

Моє велике, безмежне щастя, за тебе! За те, щоб у тебе все завжди виходило, щоб ти був завжди і у всьому першим, щоб не сумнівався в собі, і щоб близькі завжди були поруч! Рідний, я дуже ціную все те, що ти для мене робиш, дуже люблю і дякую. З днем народження мій славний, спасибі Всесвіту, за такий подарунок як ти, нехай твоє життя буде цікавим, щасливим, а я завжди буду його частиною!

***

Милий, в твій день народження, я хочу випити не за твій пекучий погляд, не за твої сильні руки, і навіть не за твою харизму. Я хочу підняти келих, за твоїх батьків, завдяки яким в цей чудовий день на світ з’явився такий чарівний чоловік!

***