Фото: Енергоатом
Родина Тараса Ткача, очільника Рівненської АЕС, який фігурує у так званих “Плівках Міндіча”, інвестувала у маєток під Києвом, придбала пентхаус у столиці та зібрала колекцію автомобілів, серед яких BMW X7 за понад 140 тис. доларів
Про це йдеться у новому розслідуванні Bihus.Info, передає RegioNews.
Тарас Ткач все життя працює в структурі НАЕК “Енергоатом”. З 2017 до 2025 року очолював виконавчу дирекцію з виробництва та ремонтів, а від вересня минулого року керує Рівненською АЕС. Його прізвище фігурує у прослушках у справі “Мідас”, де обговорювали його призначення.
За даними реєстрів, у самого Ткача – лише стара квартира на Позняках, Mitsubishi Outlander та земельна ділянка в селі Ходосівка під Києвом. Водночас журналісти з'ясували, що на ділянці зведений маєток у елітному КМ “Обрій Фемелі Клаб”, точна площа та вартість якого відсутні у реєстрах.
За цінами забудовника 2020 року, будинок міг коштувати від 11 млн грн (приблизно 400 тис. доларів).
Сам Ткач пояснив журналістам, що не рахував точну суму витрат на будинок, бо роботи оплачували поетапно та ситуативно. Він додав, що будинок нібито ще не введений в експлуатацію через арешти на землі та незавершеність робіт, хоча на фото та відео видно, що будинок вже обжитий.
Також у 2022-2025 роках на батьків Ткача була оформлена нерухомість у столичному ЖК “Тайм” – квартира площею 160 кв.м та два паркомісця, яку продали за кілька тижнів до публікації справи “Мідас”.
Батьки Ткача також купували дорогі автомобілі: BMW Х6 у 2021 році та BMW X7 XDRIVE 40D у 2025 році. Ткач пояснив, що майно купували батьки, а частину витрат забезпечили їхні заощадження після роботи на АЕС в Індії.
Розслідування НАБУ в “Енергоатомі”: що відомо
У листопаді НАБУ оприлюднило масштабне розслідування корупційної схеми в НАЕК “Енергоатом” під назвою “Мідас”.
За даними слідства, фігуранти відмивали десятки мільйонів доларів, прикриваючись посадовцями та використовуючи адміністративний вплив у компанії.
Схема була доволі цинічною: приватні компанії, які бажали співпрацювати з “Енергоатомом”, мусили платити 10-15% відкату. Учасники сам механізм називали “шлагбаум”: або ділишся маржею, або залишаєшся за зачиненими дверима. Відмова від “шлагбауму” автоматично виключала підприємство зі списку постачальників.
11 листопада журналісти оприлюднили імена всіх фігурантів справи. Серед них:
- Тимур Міндіч (“Карлсон”),
- Ігор Миронюк (“Рокет”),
- виконавчий директор із безпеки “Енергоатому”Дмитро Басов (“Тенор”),
- Олександр Цукерман (“Шугармен”),
- Ігор Фурсенко (“Рьошик”), а також Леся Устименко і Людмила Зоріна.
За даними САП, Міндіч будував зв’язки з ексміністром енергетики Германом Галущенком та ексміністром оборони Рустемом Умеровим через особисті контакти з президентом.
Окрім того, колишній міністр енергетики Галущенко (у матеріалах НАБУ під прізвиськом “Професор” або “Гера”) зберігає вплив на енергетичну галузь через чинну міністерку Світлану Гринчук та менеджерів, яких він розставив на ключові позиції перед звільненням у липні 2025 року.
Під час обшуків 10 листопада НАБУ затримало п'ять осіб, а підозру повідомлено сімом членам угруповання, серед яких колишній радник міністра енергетики, виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ “НАЕК “Енергоатом” та інші.
Міндіч встиг покинути країну за кілька годин до проведення слідчих дій.
Президент Володимир Зеленський прокоментував ситуацію, заявивши, що всі, хто будував схеми в “Енергоатомі”, повинні отримати чітку процесуальну відповідь.
У НАБУ повідомили, що зафіксувало участь чотирьох міністрів у розслідуванні справи “Енергоатому”. Йдеться про посадовців різних періодів, а не всіх діючих одночасно. Окрім того, під час масштабної операції було вилучено понад 4 млн доларів за місцями обшуків.
11 листопада 2025 року, Кабінет міністрів України достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК “Енергоатом”.
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для Ігоря Фурсенка та інших посадовців, підозрюваних у корупційних схемах із контрактами “Енергоатому”.
Лесю Устименко взято під варту на 60 днів із можливістю внесення 25 млн грн застави за підозрою у масштабному розкраданні коштів підприємства.
Запобіжні заходи також застосовано до Ігоря Миронюка та Дмитра Басова, виконавчого директора з безпеки НАЕК “Енергоатом”. Згодом Вищий антикорупційний суд отримав застави за працівниць “бек-офісу” – Лесю Устименко та Людмилу Зоріну.
На тлі скандалу Верховна Рада віправила у відставку міністра юстиції Германа Галущенка та очільницю Міненерго Світлану Гринчук.
Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
СБУ почала розслідування проти бізнесмена Міндіча через підозру у держзраді та можливі контакти з іноземними спецслужбами.
Читайте також: Міндічгейт: як він позначиться на війні та чи стане початком кінця для Зеленського
Коментувати post