69-річний Михайло Гриневич уже сорок другий рік працює директором Лютинської гімназії, що на Дубровиччині. Напевно, це один із директорів-старожилів на Рівненщині. Не так давно він учергове виграв конкурс і отримав контракт, надіється його відпрацювати сповна, а далі, за його словами, «як вже час покаже».
За фахом Михайло Нестерович – вчитель історії, і його захоплення археологічними знахідками є зовсім невипадковим.
«Земля ще багато зберігає таємниць історії! Просто слід не лінуватись і розкривати нові і нові її сторінки! Хто б міг подумати, але саме на цьому полі я знайшов дві монети 500-річної давності – 1509 року та 1548 року. Захоплення металошуканням приносить не тільки різну старовину в музей, але і велике особисте моральне та фізичне задоволення! Ти рухаєшся, ти на свіжому повітрі і ти тримаєш на пульсі віковічну історію свого краю. Ти ніби невидимо з нею поєднаний, тебе постійно переслідує інтрига, бо хто його знає, що знайдеш сьогодні – адже це може бути і відкриття всеукраїнської величини», – захоплено розповідає на своїй сторінці у ФБ Михайло Нестерович.
Ахеологія – не єдине хобі 69-річного дубровицького освітянина. Він ще й неабиякий пасічник, свого часу утримував аж по сто бджолосімей. Зараз – менше, але мед, прополіс, віск, інші продукти бджільництва, як він нам зізнався, реалізує і тепер. Може вислати меду стільки, скільки потребує замовник.
Як досвідчений освітянин, Михайло Грииневич стверджує, що проблеми в освіті сьогодні є, попри те, що вони, здавалося б, не надто гострі. Найперше, на його думку, слід звернути увагу на оплату праці молодого вчителя.
– Ставка вчителя після університету менша, ніж мінімальна зарплата. З такими підходами молодого вчителя у школу не затягнеш, а старші самі покинуть роботу через постійне, часто нічим не виправдане зростання вимог до роботи педагога. З учителями в нас склалася недобра ситуація, їх уже нині просто не вистачає, а що ж буде далі? – резюмував Михайло Гриневич.
• Василь Бурченя
Коментувати post