Тричі на рік Православна Церква звершує особливе богослужбове поклоніння чесному Хресту: в день його Воздвиження, в третю неділю Великого посту, Хрестопоклонну, і нині, в перший день Успенського посту. Історично сьогоднішнє свято пов’язане з традицією Константинопольської Церкви саме цього дня розпочинати урочисті процесії з часткою Животворчого Древа, на якому був розіп’ятий Спаситель. Цю святиню, вкладену у хрест, протягом двох тижнів проносили вулицями Царгорода з молитвами і водосвяттям, і перед нею народ звершував поклоніння, прославляючи Спасителя і Його Пречисту Матір.
Прийнявши разом із хрещенням і богослужбовий устав Константинопольської Матері-Церкви, наші предки прийняли цей благочестивий звичай, пов’язуючи його також з подякою Богові за благословення новим врожаєм. Тому в нас є давня традиція приносити в це свято до храмів на освячення після Божественної літургії зілля, квіти, мед та перші садові плоди – на духовну поживу й тілесну користь, на подяку Богові за те, що Він і цього року щедро обдарував нас тим, що виростила земля.
Букетики, з якими віряни сьогодні приходять до храмів, ще називають «маковійчиками». Церква ж 1 серпня молитовно вшановує пам'ять сімох мучеників Маккавеєвих, матері їхньої Соломонії та вчителя їхнього Єлеазара, які за віру в істинного Бога постраждали ще в 166 році до Різдва Христового. Незважаючи на співзвучність прізвища цих святих із маком, традиція його освячення ніяк не пов’язана з мучениками і з’явилася на багато століть пізніше, аніж жили і трудилися на Божій ниві брати Маккавеєві.
Їхнє прізвище в перекладі з арамейської означає «молот», вказуючи на їхню стійкість і твердість у вірі. Ці старозавітні сповідники істини жили за часів правління жорстокого царя Антіоха, який гоніннями й покараннями намагався змусити євреїв відступитися від приписів Закону Божого. Як не тиснув жорстокий цар, але брати пам’ятали настанови свого вчителя і ніяк не погоджувались порушити приписи Закону. За це їх віддали на страшні муки, вбиваючи одного за другим на очах у матері. Не витримало її серце, і біля тіл своїх синів віддала і вона Богові душу.
Подвиг братів Маккавеєвих не лишився марним, він надихнув послідовників на повстання проти безбожного царя, яке завершилось успіхом і перемогою. А сам цар Антіох захворів на жахливу хворобу і помер лихою смертю, утвердивши перед усіма думку про справедливий Суд Божий для тиранів і гонителів.
Нехай сьогоднішнє свято Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, а також пам?ять про сімох мучеників Маккавеєвих надихає нас бути такими ж твердими у нашій вірі та досягати перемог.
З Богом переможемо! Слава Ісусу Христу!
— Православна Церква України
Коментувати post