Природоохоронці вимагають реформи поводження з водно-болотними угіддями | Рівненшина

Понад 80% українських торфовищ вже осушені і продовжують осушуватись.

До Міжнародного Дня водно-болотних угідь, що відзначався 2 лютого, природоохоронні організації України та Німеччини об'єднались, щоб врятувати українські торфовища.

Природоохоронці звернулись до Кабінету Міністрів України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України із клопотанням про необхідність законодавчих змін у галузі поводження з торфовищами. 

Активісти вказують на відсутність нормативно-правового акту, який має регулювати використання земель під торфовищами. Така прогалина у законодавстві ускладнює державний контроль, сприяє зловживанням при використанні торфовищ та ставить під загрозу виконання євроінтеграційного зобов’язання України у сфері кліматичної політики.

Як підписант Паризької угоди Україна взяла на себе зобов'язання “вживати дії для збереження та збільшення, у разі необхідності, поглиначів і накопичувачів парникових газів”. Торфовища займають лише 3% усієї земної поверхні і при цьому утримують п'яту частину усього СО2 на Землі. Вони утримують вдвічі більше СО2, ніж усі ліси світу, площа яких у 10 разів більша, ніж площа торфовищ. Та це працює лише з вологими торфовими болотами. Осушені торфовища – навпаки – виділяють накопичений в них вуглець. 

В Україні через відсутність належного регулювання триває неконтрольоване осушення боліт для видобутку торфу та бурштину, а також для розширення сільськогосподарських угідь.

Більше 80% українських торфовищ вже осушені і продовжують безконтрольно осушуватись. За приблизними оцінками – це 35 млн. тонн вуглецю на рік, що робить Україну одним з лідерів Європи за обсягами викидів від осушених боліт. І, разом з тим, визначає великий потенціал України у боротьбі з кліматичною кризою. 

Обводнені торфовища – стратегічний природний щит України:

• торфовища створюють природну систему захисту України від кліматичних катастроф – посух та повеней, адже за принципом губки торфові болота накопичують надлишок води та віддають її річкам у засушливий період; 

• обводнення торфовищ запобігає масштабним пожежам, які щорічно загрожують життю та здоров'ю українців;

• торфові болота є нирками річок – стан торфовищ визначає якість і наявність питної води на декілька поколінь;

Природоохоронні організації наполягають на необхідності розробити та ухвалити передбачену Земельним кодексом України Постанову «Про особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення». 

Автори клопотання також погодили низку ініціатив, необхідних для успішного впровадження майбутньої постанови, зокрема: інвентаризувати торфовища України, заборонити видобуток торфу і бурштину на природних торфовищах згідно до міжнародних кліматичних зобов'язань України та розробити методи фінансового заохочення для власників земель зберігати природні торфовища. 

Активісти готові долучитися до активного обговорення та напрацювання проекту постанови та вже запропонували низку змін до чинних проєктів цього нормативного акту. Ознайомитись із повним текстом клопотання та доєднатись до вимог природоохоронців можна за посиланням .

Громадські організації, що підтримують клопотання:

Ян Петерс, Директор Фонда Зуккова, Партнера Грайфсвальдського Центру Торфових боліт.

Оксана Станкевич-Волосянчук, ГО “Екосфера”

Громадська спілка “Всесвітній фонд природи Україна”

Громадська організація “Екоклуб”

Громадська організація “Інститут еколого-релігійних студій”

Громадська організація “Центр екологічних ініціатив “Екодія”

Громадська організація “Український екологічний клуб “Зелена хвиля”

• Галина Мельник,

медіакоординаторка ГО "Екодія"