У перші місяці повномасшабного вторгненння росії в Україну в Українській деревообробній компанії (УДК), виробництво якої знаходиться в Костополі, відчули пожвавлений інтерес до їхньої продукції у Європі. Виходили на контакт і погоджувалися на тривалу співпрацю багато європейських компаній, які раніше надавали перевагу бізнесовим зв’язкам із російськими та білоруськими постачальниками. В УДК з’явилося чимало нових партнерів на європейському ринку, що дозволило остаточно закріпити там свою репутацію. Проте підвищений інтерес до українського виробника в умовах дефіциту продукції тривав не надто довго.
– Десь приблизно через пів року ми відчули, що антиросійські санкції працюють вкрай погано, і російський та білоруський бізнеси навчилися їх успішно обходити. Вони завжди демпінгували цінами на свою продукцію, щоб не допустити конкурентів. І хоча частина наших нових клієнтів так і лишилася з нами, проте більшість повернулися до своїх підсанкційних партнерів, – розповідає власник компанії Олексій Кособуцький.
20 років торують шлях у Європу
У 2004 році кілька приватних підприємств, які були створені ним у Костополі починаючи з 996 року, об’єдналися в Українську деревообробну компанію. Фактично її було створено у розпал Помаранчевої революції, яка на той час відкрила шлях у бізнес багатьом, адже це був злам системи з величезним попитом на зміни. Власник свідомо обрав київську реєстрацію, бо вважає, що в столиці фіскальні органи все ж краще поважають бізнес і ретельніше дотримуються законів, а перереєстрація бізнесу у Костополі колись стане своєрідним індикатором того, що в місті відбулися зміни на краще щодо бізнесу.
Чому з самого початку орієнтувалися виключно на експорт? Логіка була простою – тільки європейський ринок відповідав їхнім прагненням знайти стабільний збут для недешевої, але якісної продукції, пов’язаної з меблевим виробництвом.
Тож на початку 2024-го виповнилося 20 років, відколи Українська деревообробна компанія свою продукцію глибокої переробки деревини виготовляє для споживача виключно на зовнішній ринок. Йдеться про виробництво меблевого щита та ламелі, виготовлення меблів із натуральної деревини, підлоги з масиву деревини, комплексні рішення з натуральної деревини в інтер’єрах та екстер’єрах, виготовлення дерев’яних панелей та дверей тощо. Стосовно виробництва тришарового меблевого щита, то Європа при виробництві меблів фактично повністю перейшла на нього, відмовившись від звичайного. Тож УДК вчасно налагодила його виробництво і стрімко увійшла з ним у ринок. Тому в цьому сегменті зараз відчувають певний підйом. Стосовно ж виробництва дошки для підлоги, то на неї поки що зменшився попит, очевидно, через зменшення будівельного та іпотечного ринків. Тож усвідомивши те, що вигідна для них ситуація на європейському ринку була тимчасовою і треба продовжувати боротьбу за клієнта, в компанії вирішили знизити ціну на свою продукцію, дещо втрачаючи у прибутках на той момент. Але, як показала практика, такий крок був хоч і вимушеним, та цілком виправданим. За короткий період часу впали ціни на сировину і на внутрішньому ринку, які були дещо перегріті. Баланс між витратами і прибутками вирівнявся, і компанія отримала можливість і надалі успішно розвиватися.
Експортний підйом у період війни таки можливий
Завдяки продуманому співвідношенню ціни та якості, чітким графікам поставок продукції, коригуванню ціни за період війни, а точніше у 2023 році, УДК вдалося фактично втричі наростити об’єми відправки продукції в порівнянні з 2021 та 2022 роками. Йдеться про 1450 кубів готової продукції замість 500. Завдяки такому експортному підйому в період війни змогли закупити нове виробниче обладнання, змонтувати сонячну станцію на 80 кВТ і скоро розпочнуть будувати ще одну – на 200 кВт. Вважають, що в нинішній час треба бути повністю автономними, безперебійними і мати свою генерацію. Обладнали ще одну сушильну камеру, оптимізували виробничі процеси з урахуванням того, що у процесі виробництва нині задіяні здебільшого жінки. На жаль, такими є реалії сьогодення.
Прості й ефективні новації та реальні плани
– У колективі зараз працює 80 людей, дуже важливо стабільно мати дружню атмосферу. Коли на нараді всі жартують і усміхаються, то я вважаю, що це дуже добрий психологічний клімат. Важливо також помічати ініціативу кожного працівника, – каже Олексій Кособуцький.
В УДК відсутнє правило табелювання робочого часу працівників. Обов’язковими є лише графіки відвантаження продукції, які керівництво компанії доводить до кожної з бригад. А те, як і коли бригада готуватиме продукцію на експорт чи виконуватиме якусь іншу роботу – це вже на розсуд бригадира. Працюють тут по змінах, коли сім годин, а коли – менше. Кожен працівник може порахувати свою заробітну плату. Така практика в компанії діє вже кілька років поспіль. Окрім основної заробітної плати атоматично нараховується і премія.
У цьому році компанія має намір подвоїти об’єми виробництва. Нова лінія з виготовлення дошки для підлоги здатна випускати 5 тисяч квадратних метрів цієї продукції на місяць. А ще заплановано запустити нову серію – дубові столи для французького споживача.
Війна та її наслідки для компанії
– Війна стимулювала наш розвиток, як би парадоксально це не звучало, принаймні, в перші два роки. Це вже на третьому ми стали відчувати падіння активності на будівельному та іпотечному ринках у європейських країнах, адже стагнує весь європейський ринок будівництва житла. Це пов’язано з високими ставками за іпотечними кредитами, що, в свою чергу, є наслідком збільшення облікових ставок центробанків. Це загальний стан зараз в Європі та США. Як буде далі – побачимо. Нині ж УДК відправляє свою продукцію у Францію, Італію, Німеччину, країни Скандинавії та Ізраїль. Зрештою, географія постачань лишилося такою ж, як і до війни. Єдине, що суттєво погіршилася, – логістика. Якщо раніше, наприклад, було зручно відправляти продукцію в Ізраїль через Одеський порт, то зараз через Румунію. Виникли значні проблеми з відправкою на кордоні з Польщею. Безумовно, ці неприємні моменти ускладнюють нашу роботу, але будемо сподіватися на те, що незабаром усе владнається, – каже Олексій Кособуцький.
• Василь Бурченя
Discussion about this post