Навчався на дизайнера одягу, а у війську став старшим навідником мінометної батареї в 104 бригада тероборони ЗСУ Рівненщина. У травні минулого року Ілля на позивний «Халк» підписав контракт до лав ЗСУ. На навчанні у Гурбах отримав свій позивний.
1“Ми сиділи гуртом, смажили сало, я був у зеленій формі й балаклаві. Ротний підійшов і сказав: ‘О, Халк. Буде у тебе позивний Халк, ти не проти?’ Я погодився, бо позивного ще не мав. Так і залишився Халком” — згадує військовослужбовець.
1А далі був фронт. У свої 30 років Ілля отримав перший бойовий досвід на Куп’янську, а згодом повоював і на Запорізькому напрямку.
1“Пам’ятаю свій перший бій — це залишило особливий слід. Запам’ятав і той момент, коли гасили пожежу в лісі: вогонь був такий сильний, що горіли навіть вершини дерев”, — згадує Ілля.
11Сім’я для «Халка» завжди на першому місці. І навіть зараз, перебуваючи далеко від дому, він дбає та захищає своїх дівчаток.
1“Моя дружина — підтримка та натхнення для мене. Маємо двоє доньок. Старша — Кіра, їй вісім років, ходить у третій клас. Молодша, п’ятирічка, відвідує дитячий садок. Спілкуюся щодня, хоча з дітьми трохи рідше — не хочу, щоб вони надто переживали”, — ділиться військовослужбовець.
1Пояснюючи, як його доньки сприймають ситуацію, Ілля додає: “Старша донька знає, що я на війні. З нею ми більше говоримо про школу й плавання, ніж про мою службу. Молодша ще замала, щоб усе зрозуміти”.
1Розповідаючи про майбутнє, Ілля ділиться своїми планами: “Разом із дружиною плануємо розвивати її бізнес — вона приватний підприємець, має салон краси. Я хочу допомагати їй у цьому, а також бути поруч із родиною”, — каже «Халк».
1Всупереч труднощам, Ілля зберігає оптимізм і силу духу.
1“Я намагаюся не брати до серця негатив. Емоційно буває важко, але я намагаюся це приховувати від родини. Найкращі моменти — це спілкування з близькими та короткі відпустки, які проводжу вдома. Востаннє ми просто були разом у сімейному колі. Це дає сили й мотивацію”, – говорить військовослужбовець.
Коментувати post