Дмитро Симончук народився 8 листопада 1996 року.
У лавах Збройних сил України служив на посаді кулеметника стрілецького відділення. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни» та медаллю «Незламним героям російсько-української війни». Тривалий час захисник вважався зниклим безвісти. Воїн загинув 20 липня 2024 року, виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку.
Олександр Пупко мешкав у селі Немовичі.
Впродовж 2015-2019 років захисник проходив військову службу в АТО. З 2023 року воїн долучився до лав ЗСУ. Служив у званні молодшого лейтенанта – заступника командира. На жаль, 25 листопада 2025 року серце захисника перестало битися.
Іван Шупрудько мешкав у селі Борове на Рокитнівщині.
У лавах Збройних сил України військовослужбовець служив командиром бойової машини – командиром механізованого відділення. Серед побратимів мав позивний «Шуруп». Захисник тривалий час вважався зниклим безвісти. На жаль, його загибель підтвердилася – воїн загинув 27 листопада 2023 року в Запорізькій області під час виконання бойового завдання.
Володимир Грицюк народився 02 вересня 1969 року в селі Уїздці.
У 2014 році служив в АТО. За мужність і відвагу був нагороджений відзнаками: нагрудний знак «Учасник АТО», відзнака Президента України «За участь в Антитерористичній операції». 7 лютого 2023 року воїн повернувся до лав ЗСУ. У складі 68-ї окремої єгерської бригади він виконував надскладні бойові завдання на Донецькому та Харківському напрямках. У вересні 2024 року військовослужбовець зник безвісти. За цей час був нагороджений Хрестом воїна 1-го ступеня 68-ї бригади — за незламність і відвагу. На жаль, 26 вересня 2024 року Володимир Грицюк загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Схиляємо голови у скорботі. Вічна слава і шана Захисникам. Щирі співчуття рідним та близьким.
Коментувати post