Менінгіт – це запалення оболонок головного та спинного мозку. Хвороба може виникнути, як самостійне захворювання, що викликається бактеріями, вірусами, грибками, гельмінтами. До захворювання можуть привести травми, новоутворення або вона являється, як ускладнення іншого захворювання.
Щороку у світі реєструється близько 2,5 мільйона нових випадків. Хвороба може уразити людину будь-якого віку, але в основному небезпечна для немовлят, дітей дошкільного віку та молодого віку. Захворювання може бути як у вигляді спорадичних випадків, так можуть виникати й спалахи.
Джерелом інфекції може бути хвора людина або бактеріоносій. Шлях передачі інфекції – повітряно-крапельний (під час кашлю, чхання, розмови), контактно-побутовий.
Симптоми менінгіту:
підвищена температура тіла;
сильний головний біль;
нудота та блювання;
слабкість та в’ялість;
ригідність (збільшення тонусу) потиличних м’язів
світлобоязнь (фотофобія).
Основними методами профілактики бактеріального менінгіту є ведення здорового способу життя, відмова від шкідливих звичок, здорове харчування та вакцинація.
Існують різні вакцини, що захищають від основних типів бактерій, які можуть спричинити менінгіт: менінгококова вакцина, пневмококова вакцина – оскільки останні дві вакцини не входять до національного календаря щеплень України, графіки їхнього введення визначають інструкції до цих препаратів. Гемофільна інфлюенційна вакцина типу b (Hib) входить до комбінованих та моновакцин і передбачена національним календарем щеплень України. Щеплення необхідно проводити за схемою 2-4-12 місяців. Вакцинація важлива не тільки для індивідуального захисту, але й для створення колективного імунітету, що зменшує ризики виникнення спалахів менінгіту.
Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб
Discussion about this post