«Лукойл» досяг домовленості з американським інвестиційним фондом The Carlyle Group про продаж більшої частини своїх закордонних активів. Йдеться про стратегічне рішення, до якого компанію підштовхнули санкції США, запроваджені восени 2025 року проти найбільшого приватного нафтового виробника Росії. Після цих обмежень «Лукойл» був змушений розпочати пошук покупців на свій міжнародний бізнес.
До угоди входить підрозділ LUKOIL International GmbH, через який компанія управляла всіма іноземними активами. Цей портфель охоплює видобуток, переробку та збут нафти й газу в Європі, на Близькому Сході, в Африці, Центральній Азії та Мексиці. Серед найцінніших активів — частка в іракському родовищі West Qurna 2, одному з найбільших у світі, а також нафтопереробні заводи в Болгарії та Румунії і широка мережа автозаправних станцій за межами Росії. Активи в Казахстані свідомо не включили до угоди.
Вартість угоди, за оцінкою Reuters, становить близько $22 млрд, що робить її однією з найбільших операцій із продажу російських закордонних енергетичних активів за останні роки. У разі завершення угоди «Лукойл» фактично припинить свою присутність на глобальних енергетичних ринках і зосередиться на внутрішньому та обмеженому регіональному бізнесі.
Завершення угоди напряму залежить від рішень американських регуляторів. Ключову роль відіграє OFAC, оскільки будь-які операції з підсанкційними російськими компаніями потребують окремого дозволу. Carlyle підтвердив зацікавленість у купівлі, але наголосив, що закриття можливе лише після регуляторного схвалення та проведення повноцінної due diligence.
Паралельно з цим влада Казахстану розпочала окремі переговори зі США, домагаючись дозволу на викуп часток «Лукойлу» у своїх національних енергетичних проєктах. Йдеться насамперед про участь у Каспійському трубопровідному консорціумі та у гігантському родовищі Тенгіз, які мають стратегічне значення для країни.
Інтерес до активів «Лукойлу» проявляли й інші великі міжнародні гравці. Однак частина потенційних угод не відбулася через позицію США: швейцарська Gunvor відмовилася від переговорів після блокування, а міжнародний холдинг з Абу-Дабі International Holding Company також не зміг просунутися в угоді. Обговорювалася й можливість придбання частини портфеля американськими нафтовими гігантами Exxon і Chevron.
На початку 2026 року Chevron об’єдналася з інвестиційним фондом Quantum Capital Group для участі в тендері на купівлю міжнародних активів «Лукойлу». Цей консорціум пропонував зберегти активи під довгостроковим контролем американських компаній. Представники влади США публічно підтримали такий підхід, наголосивши, що він унеможливлює швидкий перепродаж активів і відповідає інтересам енергетичної безпеки.
Міністерство фінансів США раніше встановило для «Лукойлу» жорсткий дедлайн — до 28 лютого компанія мала продати свій глобальний портфель. Це обмеження суттєво звузило простір для маневру та прискорило переговори, що зрештою й призвело до домовленості з Carlyle як найбільш прийнятним для США покупцем.
Джерело: forbes.ua
Коментувати post