Саме цей заклик нині лунає на зібраннях чорнобильців, із якими держава повелася, наче жорстока мачуха. Від початку року в них відібрали доплати до пенсій, які люди отримували «іменем України» – тобто, відсудивши своє гарантоване законодавством право. Раптом чиновники отямилися: коштів на це в державі немає. І під ялинку відкрили справжню скриню Пандори, зіткнувши лобами людей на місцях. Про масштаби проблеми ми розповідали в минулому номері газети.
Втім, вона лише набирає обертів: тема ж бо вкрай чутлива. Тож невдоволення посилюється, соціальна напруга зростає. А люди збираються разом, щоб виробити єдину тактику боротьби з антинародною владою.
Ось «картинка» лише з однієї з таких зустрічей – у Дубровицькій громаді на Рівненщині. Зала місцевого будинку культури переповнена, бо сюди приїхали й жителі Миляцької, Висоцької громад, представники сусіднього Вараського району.
Заступник начальника сервісного центру №5 обласного управління Пенсійного фонду Микола Котяш із земляками відвертий:
«Щоб отримати доплату в розмірі 2.361 грн, а саме така сума передбачена в Законі «Про Державний бюджет на 2025 рік», треба, щоб інформація про людину була в єдиному державному демографічному реєстрі та в реєстрі застрахованих осіб. До того ж, її отримає лише той, хто, по-перше, проживав на уражених територіях на момент аварії на ЧАЕС та в період з 1986 по 1993-ій мінімум три роки і, відповідно, набув статусу потерпілої особи; а, по-друге, аж до сьогодні не вибував із цієї території. Якщо ж людина вибувала із зони, незалежно, чи на навчання, чи для служби в армії, вона втратила право на доплату. Саме за таким алгоритмом від мінсоцполітики та пенсійного фонду ми сьогодні працюємо. Із 56 тисяч чорнобильців, яких ми обслуговуємо, 35 тисяч уже отримали право на доплату в 2.361 грн. Якщо ви її не маєте, зверніться до органів місцевого самоврядування: нехай у ваших ЦНАПах доповнять реєстри. Так, ми, працівники пенсійного фонду на місцях, стали заручниками законодавства та нелогічних дій центральної влади. Нас із вами, так би мовити, зіткнули лобами. Саме мінсоцполітики розробило таке програмне забезпечення: ми ж не є юридичною особою, не робимо жодних перерахунків, бо все автоматизовано, не працюємо з паперовими документами – в нас виключно електронний документообіг».
Тобто, своїх працівників на місцях у пенсійному фонді вважають за безправних роботів: натискай кнопки і відправляй подалі земляків, які хочуть уточнити інформацію. Вони ж бо подавали її ще тоді, коли виходили на пенсію – причому, в повному обсязі! Але ні – тепер міністерство АНТИсоціальної політики (інакше й не скажеш) вимагає її виключно з реєстрів. А про те, що ці реєстри чомусь не наповнювалися вчасно і, до того ж, не синхронізуються між собою, нікому діла немає, – розбирайтеся там на місцях, хоч горло одне одному перегризіть. Нічого собі «позиція»! А після потужної кібератаки далеко не всі реєстри відновилися. От Микола Котяш і зізнається:
«Люди добрі, я щодня виходжу з роботи й не знаю, куди мені далі… Шукаю телефон, який у мене під вухом».
Виходить, як на мінній розтяжці: з одного боку, є Закон «Про Державний бюджет на 2025 рік», виконання якого вимагає керівництво мінсоцполітики та підпорядкованого йому пенсійного фонду, з іншого – чинні рішення судів на руках у людей, з якими ти виріс, учився, жив і живеш одним життям. І як дрібним чиновникам дивитися в очі землякам? Щоразу переходити на інший бік вулиці? Так не набігаєшся ж!
Тож напруга зростає: люди ж бо на місцях добре знають і тих, хто прописався сюди після того, як з’явилася можливість відсудити виплати. Вони й надалі проживають на чистих територіях, у квартирах, що давно отримали від держави як чорнобильці. Ось кого, кажуть, треба прискіпливо перевіряти!
«Йдеться не лише про підробки, а про масові злочини посадових осіб, які приписували їх часто до зовсім чужих людей», – каже Юлія Килюшик.
А ще ж додайте бурштинокопачів, які підняли на поверхню всі радіоактивні елементи: може, вони й осіли б глибоко в землі – та ж ні! Їх витягнули на поверхню, розбалансували екосистему. От і виходить, що одні на бурштині збагатилися, а інші – здоров’ям розплатилися. Тільки влада нічого «не бачила»: бо ж, як правило, була «в долі» зі старателями.
Словом, люди «киплять», їхні нерви – наче оголені дроти. Бо якщо ще в грудні ти отримував, приміром, 7.200 грн пенсії, а в січні прийшло 2.300, – то як вижити?
Народний депутат із Сарн, що поруч із Дубровицею, Сергій Євтушок («Батьківщина») 15 січня виступив у парламенті з вимогою переглянути Держбюджет і повернути людям доплати до пенсій, що встановлені рішеннями судів. Він має на це моральне право, бо, як і вся фракція, не голосував за Держбюджет-2025. Але, по-перше, зала в цей час була фактично порожньою; по-друге – навіть ті, хто залишився, криво посміхалися: мовляв, який там перегляд?
Тож люди обурюються: «Треба нам їхати туди на порожні депутатські місця – більше толку буде. Тоді вже ми точно відправимо їх на «нуль». Справедливо, що й казати!
«Цезій і стронцій із нашої землі ніхто не забрав! Але в державі майже за 40 років ніхто нічого не зробив, аби територія наша стала чистішою – от питання. Я знаю, про що кажу, бо працював головним агрономом в Дубровицькому управлінні сільського господарства», – слушно нагадує Микола Козубовський.
Юристка Надія Момонт додає: коли інвестори хотіли зайти в кілька сільських рад тодішнього Дубровицького району, щоб тут, на Поліссі, вирощувати лохину, штучні гриби, лікарські рослини, вони досліджували ґрунти. Так от: усі дослідні інститути, як один, давали висновки про їх надвисокий рівень забруднення радіоактивними речовинами! Тому сюди так і не прийшов жоден аграрний інвестор… Ба більше: всі виробництва, які раніше були, закрилися: отже, роботи людям практично немає.
Тож урядовці разом із більшістю депутатів, які ухвалили такий бюджет, точно прорахувалися. І матимуть сотні тисяч судових позовів на свої дії. Повертати людям те, що передбачено рішеннями судів, точно доведеться!
«Хоч як би не намагалися нас між собою посварити, робити цього категорично не можна. Нам треба об’єднуватися і йти до переможного кінця. Нині ж сподіваємося на справедливе рішення Конституційного суду щодо невідповідності Закону «Про Державний бюджет-2025 Конституції України», – каже голова Дубровицької територіальної громади Богдан Микульський.
Схоже, офіційний Київ це добре усвідомлює. Так, 26 грудня 2024-го Кабмін ухвалив постанову, якою, зокрема, передбачив дозиметричну паспортизацію населених пунктів у ряді областей – тих, які перебувають у чорнобильських зонах. Те, чого не робили майже чотири десятиліття, тепер зроблять просто на марші. І кошти вже виділені – уявляєте? Часу на все – до першого вересня: адже саме у вересні вноситься до парламенту бюджет на наступний рік. Ви все зрозуміли правильно: переважну більшість населених пунктів, що перебувають у відповідних чорнобильських зонах, виведуть із них. Опираючись на «авторитетну думку» наших науково-дослідних установ, яким доручено підготувати «експертні висновки»… Щоб уже в 2026-му нічого не відмотувати назад: немає зони – немає й доплат до пенсій. От тільки люди, які розплатилися за проживання на рідній землі своїм здоров’ям, скасування доплат уже не допустять: битимуть у дзвони, як у набат.
• Інна Омелянчук
Discussion about this post