Китай посилює державну участь у венчурному фінансуванні, запускаючи нову хвилю фондів для стратегічних технологій. Влада країни оголосила про створення трьох великих венчурних фондів, кожен із капіталом понад 50 млрд юанів (близько $7,1 млрд), які будуть спрямовані на інвестиції у так звані «важкі технології» — галузі з довгим інноваційним циклом, високою капіталомісткістю та критичним значенням для національної безпеки й економічного суверенітету .
Згідно з інформацією Reuters та китайських державних медіа, нові фонди інвестуватимуть у ключові напрями:
-
інтегральні схеми та напівпровідники;
-
квантові технології;
-
біомедицину та медичні платформи нового покоління;
-
мозково-комп’ютерні інтерфейси;
-
аерокосмічні та космічні технології.
Ці сектори офіційно визначені Пекіном як критично важливі для довгострокового економічного зростання та зменшення технологічної залежності від західних ринків .
Китайські ЗМІ уточнюють, що нові VC-фонди працюватимуть за принципом «терпливого капіталу» (patient capital). Інвестиційний горизонт оцінюється у 10–20 років, що суттєво відрізняє ці фонди від класичного венчурного підходу, орієнтованого на швидкий вихід.
Стратегія фондів у китайських офіційних коментарях формулюється як: «Інвестувати рано, інвестувати в малі компанії, інвестувати надовго та інвестувати у hard-tech».
Фонди орієнтовані переважно на ранні стадії стартапів з оцінкою до 500 млн юанів, а розмір однієї інвестиції, за даними CCTV, зазвичай не перевищуватиме 50 млн юанів.
Китайські медіа повідомляють, що система фондів інтегрована у ширшу архітектуру державного венчурного фінансування, яка включає:
-
національний керівний фонд;
-
регіональні фонди для ключових економічних кластерів:
-
Пекін–Тяньцзінь–Хебей,
-
Дельта річки Янцзи,
-
Велика затока (Гуандун–Гонконг–Макао).
-
Такий підхід дозволяє поєднати державне стратегічне планування з локальними інноваційними екосистемами та промисловими кластерами.
Запуск нових фондів відбувається на тлі посилення технологічного протистояння між Китаєм і США, обмежень на доступ до передових чипів, обладнання та інтелектуальної власності. У цьому контексті венчурні фонди розглядаються не лише як фінансовий інструмент, а як елемент державної промислової політики.
Китайські чиновники прямо вказують, що держава має компенсувати дефіцит приватного венчурного капіталу у сферах, де ризики високі, а окупність настає через багато років.
Аналітики відзначають, що поява державних фондів такого масштабу може:
-
суттєво змінити баланс сил у глобальному сегменті hard-tech;
-
підвищити конкуренцію за технологічні стартапи між державними та приватними VC;
-
стимулювати додатковий притік приватного капіталу через механізми співінвестування;
-
пришвидшити формування «національних чемпіонів» у стратегічних галузях.
Для глобального венчурного ринку це означає, що Китай дедалі активніше інституціоналізує венчурний капітал як інструмент довгострокової економічної та технологічної стратегії, а не лише як фінансовий ринок.
Коментувати post