Фото: НБУ
Після повідомлення Національного банку України про введення з 4 вересня 2026 року в обіг банкноти номіналом 2000 грн у суспільстві знову заговорили про інфляцію, девальвацію (зниження курсу національної валюти щодо стабільних іноземних валют) та можливе знецінення заощаджень. Проте чи справді поява нового найвищого номіналу свідчить про погіршення економічної ситуації, чи це лише технічне рішення для ефективнішого грошового обігу? Про причини запровадження нової банкноти, пов’язані з нею ризики та поширені хибні уявлення розповіла кандидатка економічних наук, доцентка катедри економічної теорії економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Ярина Майовець.
Що, на вашу думку, стало причиною випуску купюри?
Насправді є три тригери для економіки, які сигналізують потребу у випуску нової купюри:
- Перший — це деформація грошового обігу, тобто частка тисячогривневих банкнот як попереднього вищого номіналу перевищила 50–55% грошового обігу. Це критична межа, за якої обіг втрачає гнучкість. Для системи це приблизно так само, як, наприклад, коли для транспортної мережі 50% всіх перевезень виконує один тип автобуса. Формально — це працює, але це доволі дорого і абсолютно негнучко.
- Другий тригер — обсяг. Готівка в обігу зросла приблизно у 2,5 раза, і цю готівку треба фізично перевезти, зберегти, перерахувати.
- Третій тригер — доходи. Як би дивно це не звучало, середня заробітна плата з 2019-го (рік випуску попереднього вищого номіналу) зросла приблизно втричі.
Коли ці три причини збігаються, найвищий номінал перестає виконувати свої функції. Загалом, він має бути банкнотою вищої разової оплати, а став банкнотою повсякденних розрахунків. Поява нового вищого номіналу — це не сенсація, а очікуване технічне рішення. А вже зовсім інше питання — це реакція суспільства.
Які помилки роблять люди, пов’язуючи випуск нової купюри зі станом економіки?
Люди, читаючи новину про випуск нової купюри, помилково роблять висновок про здешевлення грошей. Перш за все спрацьовує тривога, адресована не так банкноті, як інфляції. Насправді, НБУ не друкує нових грошей — він змінює структуру наявних. Якщо ви розміняєте 200 гривень на 10 купюр, у гаманці не стане більше грошей. На рівні економіки працює той самий принцип.
Які ризики може нести поява купюри?
Поява купюри означатиме насамперед технічні несправності: у вересні термінали можуть не встигнути перепрограмувати. Також можуть виникнути нові шахрайські схеми, де людям будуть пропонувати, наприклад, обміняти попередні банкноти. Між тим, найбільшим ризиком є людські очікування. Люди, помилково вірячи, що банкнота глобалізує інфляцію, купуватимуть більше товарів, вимагатимуть більшу заробітну плату та зніматимуть гроші з депозитів, наслідоком чого може стати й зростання цін.
Чи справді ця купюра потрібна, чи все ж існують альтернативні варіанти для вирішення цієї проблеми?
У Національного банку України було два шляхи: ввести новий номінал або працювати неефективно. Готівка, фактично, виконує функцію зберігання, яка з початком повномасштабного вторгнення активізувалася. Блекаути, відсутність зв’язку, потреба швидко виїхати — все це зробило готівку елементом особистої безпеки. Нова купюра вищого номіналу — це інвестиція в ефективність готівки. Ба більше, введення нової купюри може мати й дезінфляційний імпульс, адже обслуговування готівки стає дешевшим.
Хто найбільше відчує введення нової банкноти?
Банки. Загалом, прямий вигодонабувач випуску купюри номіналом 2000 гривень — держава і банківська система. Громадяни не відчують введення 2000 гривень, за винятком окремих психологічних факторів, таких як тривога, відчуття нестабільності тощо.
Яким Ви бачите прогнозований вплив нової банкноти на українську економіку?
Воно взагалі не матиме як такого впливу. Випуск банкноти номіналом 2000 гривень не впливає на курс гривні, на ВВП, на облікову ставку і не має жодного стосунку до деномінації [заміни старих грошей на нові із «закресленням нулів»]. Ми не можемо точно передбачити, адже впливають не механіка випуску банкноти, не механіка дій НБУ під час емісії (процес випуску в обіг нових грошей), а саме психологічні моменти. Тут неможливо спрогнозувати. Наслідки залежать від громадян та їхньої реакції.
Яка порада українцям зараз буде актуальною?
Наголошу на важливій думці: нам вкрай необхідно розрізняти новини та події. Поява купюри 2000 грн — це лише новина, тоді як передували їй реальні події: зростання цін і девальвація гривні. Усі ці роки готівкові заощадження втрачали купівельну спроможність. Саме тут і потрібна фінансова грамотність як уміння реагувати на фундаментальні події, а не на гучні новини. Тому українцям варто замислитися над тим, де й як зберігаються їхні кошти та звернути увагу, наприклад, на інвестування.
Христина Буринська (практикантка) — pravdatutnews.com
