Якщо я зламаюся – це буде перемога ворогів. Воїн, який на фронті втратив ногу, відправив 200 авто для ЗСУ | Рівненшина

Андрій Усач із Березного ще 2014 року пішов захищати Україну від окупантів. Дивом вижив, коли йому ампутували ногу в ангарі Луганського аеропорту, бо не могли евакуювати. Відтоді чоловік допомагає побратимам, збираючи їм допомогу по всьому світу. Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Анни Махно.

Втратив ногу під час боїв за Луганський аеропорт

Андрій Усач – ветеран російсько-української війни. Пішов воювати ще 2014-го. Тоді отримав тяжкі поранення на Луганщині. Ворог накрив захисників із «Граду».
Це були бої за Луганський аеропорт у липні 2014 року. Тяжкопоранений Андрій із побратимами в ангарі були під постійними обстрілами, оскільки евакуація була неможлива. Разом із ними був лікар Дмитро Лось, який розумів: якщо не зробити операцію – Андрій не виживе.
«Щоб зберегти життя, довелося пожертвувати частиною тіла. Відрізали залишки ноги – і починається обстріл», – згадує Андрій Усач.

Після початку повномасштабної війни ветеран волонтерить для ЗСУ
За кілька днів таки вдалося провести евакуацію. А далі роки лікування та реабілітації. Андрій не лише став на протез, а й потрапив до національної збірної. Представляв Україну на міжнародних змаганнях поранених ветеранів.
Український захисник навіть знайомився з сином короля Сполученого королівства. Так поступово з’явилися знайомі іноземці та люди з української діаспори. Тож коли почалося повномасштабне вторгнення росіян, Андрій звернувся до них по допомогу для військових. Пригадує, як із Англії переганяв першу машину.
«Кермо не з того боку, люди не так їздять, три педалі, одна нога», – згадує ветеран.
Тепер за кермом він постійно. За цей час, каже, з друзями зуміли доправити на передову зо 200 автівок.
Боєць Руслан, який приїхав по транспорт, коли знімався сюжет ТСН, каже, що на фронті дуже потрібні авто. Решту переганятимуть на передову Андрій із друзями. Андрій обіцяє допомагати далі: тим, хто на фронті, і тим, хто після поранень у лікарнях.
Герой закликає, як би тяжко не було, – не здаватися.
«Якщо я зламаюся – це буде перемога ворогів», – каже ветеран війни.