Він народився в Маріуполі, мав вищу освіту інженера-електромеханіка. Пройшов усі щаблі від рядового електрика аж до начальника ділянки основного виробничого цеху.
24 лютого 2022 року почався, як звичайнісінький день. Лише згодом вибухи дали зрозуміти, що почалося щось жахливе. Їхній цех зупинив свою роботу вперше з 2014 року. Так почалося справжнє пекло на землі.
Потрапили в окупацію, але доля вирішила, що вони мають залишитися живими.
І саме тоді прийшла думка, що того життя, що було, вже не буде ніколи.
– Я з першої миті усвідомив, що треба їхати на мирну Україну. Транспорту не було. Померла теща, і я вимушений був напряму спілкуватися з окупантами… Бачив їх відношення як до живих, так і до мертвих…
Якимось дивним чином вдалося пройти фільтрацію, хоч сам досі не розумію, що мені допомогло.
На запитання: «Що врятувало у фільтраційних таборах?» невпевнено відповідає: "Мабуть, відсутність будь-яких тату на тілі (шукали «азовців») та геть «почищений» телефон"…
16 березня 2022 року Сергію з родиною вдалося виїхати з міста, але був змушений повернутися до Маріуполя. Став свідком відчайдушного захисту «Азовсталі» і тих митарств, що зазнавали містяни від окупантів. Лише в червні їм вдалося виїхати в напрямку Бердянська. Однак, сталося так, що батьки змушені були там і залишитися… А решта в колоні пройшли понад 30 блокпостів та дісталися Запоріжжя. Родина їхала в нікуди, і усі боялися невідомості…
І вже аж в Нетішині, що на Хмельниччині, оселилася родина Сергія ТРЕТЯКА.
– Коли я вперше в Нетішині побачив кортеж «На щиті», мене просто порвало від того, що люди навколішках зустрічають Героя. Мені боляче від думки, що мої батьки ТАМ (в окупації). Я не можу їм допомогти. Але я можу допомогти тут і тому мушу долучитися до визволення України! Надто важко після побаченого та пережитого ТАМ. І хочу сказати, що війна все одно торкнеться кожного. І долучатися до захисту країни мусить кожен!
У листопаді 2022 року він поповнив лави наших Захисників. Пройшов навчання за кордоном, і в лютому 2023 року вирушив ближче «до дому». Стрілець-санітар 77 бригади десантно-штурмових військ Сергій ТРЕТЯК на псевдо "ВУЙКО" вже під Бахмутом прийняв своє бойове хрещення. Так тривало три тижні. Але отримав обмороження, був прооперований та за станом здоров’я став непридатним до служби у ДШВ.
Однак службу не покинув. Перевівся до роти охорони П’ятого відділу Рівненського районного ТЦКСП (м. Корець) та виконує завдання за призначенням.
Discussion about this post