Дорогий соняшник робить переробку збитковою: заводи переходять на сою та ріпак |

Зростання цін на насіння соняшнику змушує частину олійних підприємств скорочувати виробництво або шукати прибуток у переробці інших культур

Фото: Pexels

Українські олійні заводи дедалі частіше стикаються зі збитковістю переробки соняшнику через стрімке зростання цін на насіння. За словами партнера Sunstone Brokers Сергія Репецького, за нинішніх ринкових умов переробка тонни соняшнику може приносити близько 25 доларів збитку, тому частині підприємств дешевше тимчасово зупиняти виробництво або переходити на альтернативну сировину.

Про це пише Економічна правда.

Причиною стала диспропорція між ціною насіння та вартістю готової продукції. Якщо у квітні 2025 року тонна соняшнику коштувала близько 25 тис. грн, то зараз через менший урожай її ціна зросла до 34 тис. грн. Водночас соняшникова олія не може дорожчати такими ж темпами через конкуренцію на світовому ринку, насамперед із дешевшою пальмовою олією.

Через падіння маржинальності заводи дедалі активніше переходять на переробку сої та ріпаку. За даними галузевих аналітиків, у квітні–травні тонна сої коштувала близько 22 тис. грн, а ріпаку — 25 тис. грн, що робить їх привабливішими для виробництва олії. У галузі зазначають, що ріпакова та соєва переробка нині дозволяє підприємствам працювати з прибутком.

Статистика підтверджує зміну тенденції. За інформацією «Укроліяпрому», у другій половині 2025 року переробка ріпаку зросла у 1,8 раза порівняно з попереднім сезоном, а виробництво соєвої олії збільшилося більш ніж на 22%. У сезоні 2025–2026 років очікують рекордну переробку — до 1,7 млн тонн ріпаку та 3 млн тонн сої.

Втім, повністю замінити соняшник іншими культурами заводи не можуть. Цьогоріч Україна зібрала близько 10,5 млн тонн соняшнику, тоді як сої — 5,5 млн тонн, а ріпаку — 3,3 млн тонн. При цьому сукупні виробничі потужності олійної галузі становлять 22 млн тонн на рік, тому альтернативні культури розглядають радше як доповнення, а не повну заміну основній сировині.

Додаткові дискусії викликає й державне 10-відсоткове експортне мито на сою та ріпак. Формально воно покликане підтримати внутрішню переробку, однак аграрії стверджують, що фактично втрати закладаються у закупівельні ціни для фермерів. За оцінками учасників ринку, виробники могли недоотримувати до 2–2,5 тис. грн за кожну тонну експортної продукції, тоді як переробні підприємства отримали додаткову маржу від дешевшої сировини. Експерти зазначають, що суперечки щодо ефективності такого механізму підтримки галузі тривають.

До слова, в Україні прогнозують зростання виробництва біометану за підтримки ЄІБ.

Юрій Маркевич – pravdatutnews.com