Укрпошта перетворила списаний транспорт на майже 9 мільйонів гривень прибутку. Компанія реалізувала 716 одиниць застарілої техніки через ProZorro.Продажі й після підписання всіх договорів отримає відповідну суму.
Такий підхід для компанії був не вибором, а вимогою закону: державні підприємства не мають права безкоштовно передавати списане майно — воно може реалізовуватися лише через відкриті аукціони, що гарантує прозорість і рівні умови для всіх учасників.
Водночас частина проданої техніки буде використана як запчастини для потреб армії та волонтерських ініціатив, дозволяючи списаному транспорту фактично продовжити службу — вже в іншій якості, там, де це зараз критично необхідно.
Загалом було проведено 22 аукціони, участь у яких взяли 32 покупці. Лоти виглядали як технічна антологія української логістики — від ГАЗ-52 1979 року з Полтавщини до вантажівки Volvo FH12, що подолала майже 2,9 мільйона кілометрів — відстань, співмірну з кількома подорожами до Місяця й назад.
Середній пробіг кожної машини становив близько 470 тисяч кілометрів, а фізичний знос автопарку сягав 96%. Для поштової логістики ці авто вже не могли залишатися надійними, однак для вторинного використання вони зберігали реальну цінність.
Продаж відбувався на тлі цифри, яка радикально змінює весь контекст: з початку повномасштабного вторгнення Укрпошта втратила 418 автівок через російські обстріли або тимчасову окупацію територій.
Фактично компанія сьогодні змушена не просто модернізувати автопарк, а постійно відновлювати його після прямих бойових втрат, паралельно підтримуючи роботу критичної інфраструктури країни.
«Майже 9 мільйонів гривень, отриманих від аукціонів, — сума не рекордна, але для нас принципова. Це приклад того, як навіть списане майно може працювати на державу без залучення бюджетних коштів. І паралельно ми інвестуємо в оновлення автопарку, розуміючи, що війна може знищити частину цього ресурсу вже завтра», — зазначає генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський.
Попри обстріли, повітряні тривоги та постійні зміни маршрутів, компанія утримує рівень вчасної доставки на рівні 95–98% — показник, який у нинішніх умовах є результатом щоденної роботи під тиском війни.
Це історія не про машини. Це історія про вибір — між формальним списанням і відповідальністю за кожну гривню, яка може працювати на розвиток компанії і критично важливих послуг.
Коментувати post