2т
Попри розмови про втому від війни та можливі сценарії її завершення, у Росії немає ані політичних, ані економічних передумов для припинення бойових дій. Йдеться не лише про бажання Володимира Путіна, а про системні фактори, які змушують Кремль продовжувати агресію проти України.
Про це в інтерв’ю Юлії Бориско розповів викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та Бізнес-школи УКУ Валерій Пекар.
За його словами, всі причини, чому Росія не зупиняється, можна умовно поділити на суб’єктивні — ті, що існують у голові Путіна та його оточення, і об’єктивні — зумовлені реальним станом російської економіки, політики та армії. Саме об’єктивні причини роблять припинення війни практично неможливим.
«Тепер повернемося до Росії. Є причини, чому Росія буде продовжувати війну. Три причини суб’єктивні, і чотири причини об’єктивні», — пояснює експерт.
Пекар зазначає, що серед суб’єктивних причин — переконання Путіна у власних можливостях. Він вірить, що здатен прорвати український фронт, дестабілізувати тил і залякати Європу.
«По-перше, Путін вірить, що він зможе пробити український фронт. Це не так, він не зможе. В нього немає ресурсів. По-друге, він вірить, що він зможе розпити український тил. Примусити людей в істериці ухвалювати неправильні рішення, виходити на вулиці і кричати, здаваймося, підписуємо, що завгодно… Цього не буде ніколи. І третє, він вірить, що він зможе залякати Європу. І цього також не буде», — каже Валерій Пекар.
Втім, наголошує експерт, вирішальними є не ці уявлення, а чотири «залізні» об’єктивні причини. Першою з них є економіка, повністю переведена на воєнні рейки:
«Росія перевела свою економіку на воєнні рейки. Всі гроші зараз там, у воєнній економіці. Воєнна економіка розростається, цивільна економіка швидко скорочується. Спочатку ескалація війни живила воєнну економіку, а тепер вже сама воєнна економіка живить ескалацією війни».
Пекар пояснює, що зупинка війни означала б необхідність повернення до цивільної економіки, але ресурсів для цього в Росії більше не існує.
«Резервні фонди так званого національного добробуту фактично спалені. Це в сім разів менша частка в ВВП Росії, ніж було ще пару років тому. Чотири роки Путін фінансував війну за рахунок минулого, а зараз перейшов до фінансування війни за рахунок майбутнього», — зазначив експерт.
Крім того, РФ втратила доступ до зовнішніх інвестицій, а процес націоналізації лише прискорюється:
«Приватні інвестори не шикуються в чергу, щоб інвестувати в Росію. Всі прекрасно знають, що в Росії власність відберуть. Продовжується націоналізація активів, які належать міжнародним компаніям».
Другу об’єктивну причину експерт називає політичною — вся верхівка російських еліт напряму зацікавлена у війні.
«Всі вищі російські еліти є прямими набувачами вигід від війни. Вони або заробляють на війні, або крадуть на війні. Легітимність Путіна залежить від них», — каже Валерій Пекар.
Третьою є соціальна причина — Кремлю потрібно бодай щось продати населенню як «перемогу»:
«Путіну треба щось показати як перемогу. А в нього ж нічого немає. Саме тому російська пропаганда починає розказувати, що Куп’янськ, Покровськ — це якісь суперміста».
За словами Пекаря, у російській історичній традиції найбільший страх — це втрата образу «справжнього царя».
«Що в Росії найбільшим страхом? Що цар не справжній. Якщо цар не справжній — Акела промахнувся. Акела промахується один раз», — пояснює експерт.
Четверта, і, можливо, найнебезпечніша причина — суто мілітарна. Йдеться про сотні тисяч озброєних людей, яких неможливо просто повернути до мирного життя:
«700 тисяч вояків на фронті. Уявіть собі, що припинення вогню. Що з ними робити? Це армія воєнного часу, яка може повернутися тільки додому. Уявіть собі, що ви це все забираєте, і вони повертаються додому без статусу, без грошей, без роботи. І нічого не вміють робити, окрім вбивати, гвалтувати, грабувати».
Коментувати post