«Мій друг – Різдвяний Дід» – саме таку назву має різдвяно-новорічне видовище в обласному академічному театрі ляльок. Понад дві сотні дітей та онуків кооператорів з різних куточків Рівненщини долучилися до нього на запрошення правління споживспілки та обласної профспілкової організації.
Режисерка Олена Ткачук розповідає:
- Ми давно шукали альтернативу радянському Діду Морозу, який і приносив дітям подарунки. На початку січня Миколай уже, погодьтеся, не підходить на цю роль. А ось Різдвяний Дід, друг Миколая, – цілком. У нас він ще й воїн: ну хіба можемо оминути війну, що вже залишила свої шрами навіть у серцях найменших українців?
Разом із харківським драматургом Олегом Михайловим, який написав п’єсу, заклали в неї глибоко філософський сенс: якщо ти хоча б раз у житті отримав подарунок від Різдвяного Діда, то й сам неодмінно будеш творити дива для інших. Як не в дитинстві, то в зрілому віці… Що, власне, важливіше: отримувати подарунки чи робити їх для інших? Кожен знайшов свою відповідь на це насправді непросте питання. Надто – на тлі наших воєнних буднів.
- Добре, що нашому спілкуванню не завадила тривога, як це було торік, коли в укритті ми співали «Червону калину». Дякую всім, хто долучився до організації свята – керівникам та головам профспілок: погодьтеся, в дітей повинно бути дитинство. Пріоритет ми зробили для синів та доньок захисників, волонтерів, багатодітних родин. Приємно, що коло учасників новорічного дійства щороку розширюється, – каже голова обласної профспілкової організації Микола Вознюк.
Справді: якщо торік це було 150 діток, нині вже 210. З ними залюбки приїхали мами, татусі та бабусі, – відчути ж бо дух свята хочеться кожному.
Приміром, родина Бровчуків зі Стовпина Великомежиріцької громади – в повному складі: тато, мама – продавець нещодавно модернізованого магазину та п’ятеро діток ( на фото). До речі, саме вони тут таки, в театрі, зробили найбільший донат на ЗСУ.
Продавець магазину села Золоте Дубровицької райспоживспілки Таїсія Бугай – також багатодітна мама: приїхала на ялинку з молодшими дітками, Кирилом та Олександрою. Усі троє – в колоритних вишиванках (на фото). Оксана Момоток – продавець Стрільського споживчого товариства Сарненської райспоживспілки – привезла чотирьох своїх діток. А ще в сарненській делегації виявилося аж три пари близнюків – Булейки, Шевчуки та Серкебаєви (на фото).
Діти радо брали участь у конкурсах, танцювали з пінгвінами та ельфами, співали, фотографувалися на чудових новорічних локаціях. Словом, узяли маленьку паузу від війни і поринули в казкову подорож…
А коли повернулися, під ялинкою на них чекали ще й солодкі подарунки. Скільки ж то непідробної радості та новорічних вогників було в дитячих очах!
- І саме заради цього варто творити добро. Бо діти виростуть, а приємні спогади залишаться з ними на все життя, – каже втомлений, але щасливий Микола Вознюк.
Інна ОМЕЛЯНЧУК
Discussion about this post