Під тиском SpaceX Ілона Маска, найбільші європейські виробники супутників вирішили відкласти давні суперечності та об’єднатися у злитті вартістю $7 млрд, яке деякі інсайдери вже охрестили Project FOMO («страх упустити можливість»).
Цей проєкт, офіційно відомий під кодовою назвою Project Bromo, став результатом переговорів між Airbus, Thales і Leonardo. Його назва натякає на побоювання європейських компаній «залишитися осторонь» у ринку, яким нині домінують SpaceX зі своєю мережею Starlink та нові мегасузір’я супутників у Китаї.
«Таке злиття трьох найбільших європейських космічних компаній було б неможливим десять років тому, але сьогодні конкуренція між Airbus і Thales набагато менш важлива, ніж між Європою, США та Китаєм», — пояснив Калеб Генрі, директор досліджень у консалтинговій фірмі Quilty Space.
Злиття об’єднає дві спільні компанії Thales і Leonardo — Thales Alenia Space та Telespazio — з супутниковим бізнесом Airbus і кількома меншими активами.
Airbus і Thales раніше вже обговорювали можливу співпрацю, але Єврокомісія висловлювала скептицизм, а політична воля до об’єднання тоді була слабшою.
За останні п’ять років європейський ринок геостаціонарних супутників скоротився вдвічі, оскільки дешевші апарати для низької навколоземної орбіти заполонили ринок.
Після вторгнення Росії в Україну і зростання напруження у відносинах із США Європа активізувала спроби зміцнити власні оборонні та космічні спроможності.
Критичним моментом стали збитки Airbus у проєкті OneSat — супутниках нового покоління з програмованою архітектурою. У 2024 році гендиректор Airbus Гійом Форі визнав збитки «неприйнятними» та ініціював масштабну реформу оборонно-космічного підрозділу.
“Або об’єднатися, або зникнути”
Один із учасників переговорів зазначив, що Airbus, Thales Alenia Space та Telespazio «скористалися моментом, щоб сказати: ми всі страждаємо, і маємо конкурувати зі світом, а не між собою».
Інший співрозмовник додав: «Було загальне розуміння, що це необхідно для всіх. Вперше логіка перемогла — або діяти, або загинути».
Переговори про оцінку активів були складними, але сторони змогли подолати політичні розбіжності, що часто супроводжують європейські аерокосмічні проєкти.
Виклики: регулятори, конкуренція, час
Аналітики зазначають, що об’єднання може бути запізнілим, адже Європа вже втратила позиції у космічній галузі. Зараз компанії мають розробити нову систему безпечного зв’язку IRIS², і процес інтеграції може зайняти щонайменше два роки.
«Я вважаю, що це сталося надто пізно. Компанія буде зайнята консолідацією саме тоді, коли потрібно розробляти IRIS²», — прокоментував консультант із супутникових технологій Крістіан фон дер Ропп.
OHB готується до антимонопольної битви
Гендиректор німецької супутникової компанії OHB уже назвав угоду «загрозою», заявивши, що вона може підірвати спільні заявки OHB і Thales на державні тендери.
Щоб здобути підтримку, Airbus, Thales і Leonardo закликають європейських регуляторів враховувати глобальний контекст, а не лише європейську концентрацію ринку, наголошуючи, що космічний бізнес має світовий масштаб і стратегічне значення для технологічного суверенітету ЄС.
Перспективи і ризики
Європа сподівається, що консолідація дозволить збільшити частку на світовому ринку та уникнути нових скорочень персоналу (після оголошених у 2024 році 3 000 звільнень).
«Не думаю, що потрібно зменшувати потужності. Їх треба зберігати, бо вони ще знадобляться», — зазначив аналітик Nick Cunningham із Agency Partners.
Питання управління (governance) залишається відкритим: сторони обіцяють «збалансовану модель», однак саме розподіл влади у майбутній структурі визначить успіх цього безпрецедентного тристороннього злиття, яке планується завершити до 2027 року.
Коментувати post