Немає недосяжних цілей. Саме так можна охарактеризувати життя та професійну діяльність успішного адвоката Василя Ковташа. За плечима у свої 37 років він має три вишів, успішну кар’єру в прокуратурі та декілька адвокатських офісів. Відтак про роботу, життєві орієнтири та захоплення розпитали у пана Василя.
– Де Ви народились та навчались?
– Родом я із села Либохора Львівської області. Жив там до семи років, а в 1994 році переїхав на Рівненщину. Закінчив Дубровицьку загальноосвітню школу №1. Вперше став студентом в Ірпінській академії податкової служби, далі навчався в Академії прокуратури міста Київ. А потім ще вступив до Львівської державної фінансової академії, відтак маю дипломи трьох вишів і різнопланову освіту.
– А що надихнуло на вибір професії? Чому вирішили служити Феміді?
– Коли в 9 класі з’явився предмет «правознавство», він одразу мене захопив. Відтоді виникло стовідсоткове розуміння, що оберу юридичний фах. Це на рівні відчуттів, що саме такою буде моя дорога у житті. Для юристів притаманний аналітичний склад розуму, в цій сфері не можна боятися відповідальності, натомість треба багато вчитися і вдосконалюватися. Напевно, всі ці риси були характерні для мене. І донині про свій вибір не шкодую. Питаю у себе, чи змінив би щось у житті, якби була така можливість, і з упевненістю кажу – нічого.
– Зараз Ваше ім’я добре знають, але для цього потрібно було багато зробити. З чого все починалось?
– Після вишу я починав свій шлях із прокуратури. Спершу працював в Дубровиці, потім слідчим у прокуратурі міста Кузнецовськ (зараз уже Вараш). А згодом опинився в Сарненській прокуратурі, де працював на посаді помічника прокурора району, а також спецпрокурором. Здійснював нагляд за дотриманням вимог законодавства у місцях несвободи. За ці роки я отримав колосальний багаж знань та життєвого досвіду. Найцінніший навик, який взяв звідти – це вміння спілкуватись із людьми, знаходити з ними контакт. В нашій сфері це дуже потрібно.
– Як опинилися з іншого боку системи – в адвокатурі?
– У 2015-му я задумався про власну справу. Багато хто хоче змін, але боїться ступати в невідомість. Стримують думки: «а що буде завтра», «а раптом не вийде», «а може щось піде не так». Так вони й залишаються на місці. Мене ж це не лякало, хоча теж рушав в нікуди, в зовсім іншу сферу. Але ризикнув – і звільнився з прокуратури. Я не боявся роботи. Немає значення, де ти працюєш. Тільки праця зможе зробити з тебе професіонала і створити репутацію. А для цього потрібно систематично рости і вдосконалюватись. Так я започаткував свою адвокатську практику.
Спочатку працював один. Відкрив свій перший офіс в м. Дубровиця. А через кілька років набрав помічників і офіси запрацювали в містах Рокитно, Сарни, Рівне, Львів. Зараз найбільше наших клієнтів на Дубровиччині, Зарічненщині, Рокитнівщині, Сарненщині та в Рівному.
– Що означає для Вас професія адвоката? Як її охарактеризували б?
– Чомусь досі існує стереотип, що адвокат – це той, хто допомагає уникнути покарання. Це абсолютно не так. Адвокат – той, хто допомагає дотримуватись закону та досягати справедливості. Особисто для мене робота – це мій спосіб життя. Рідко буває так, що я приходжу зранку о 9.00 і йду з офісу о 18.00. Адже так результату не буде. Чимось завжди доводиться жертвувати. Я жертвую своїм відпочинком, вихідними і святами заради роботи. Треба багато працювати, щоб бути кращим, адже завжди обирають тих, хто вміє досягти успіху.
– Чи дійсно до Вас можна звернутися навіть вночі, якщо раптом трапиться якась непередбачувана пригода?
– Так, ми справді готові захистити наших клієнтів у будь-який час доби. Тому, що б не трапилось – телефонуйте 093 737 37 39! Адже стиль роботи Офісу Адвокатів – 24 години на добу, сім днів на тиждень.
– Із якими справами цікавіше всього працювати?
– Ніхто не може знати всього. Та й не треба. Кожен має бути професіоналом у своєму напрямку. Я, наприклад, спеціалізуюся на кримінальних та адміністративних справах. Вони мені найближчі. А загалом наш Офіс Адвокатів займається найрізноманітнішими проблемами: земельними, сімейними, трудовими спорами. Допомагаємо у справах про адміністративні правопорушення, в оформленні спадщини, приватизації житлових будинків та земельних ділянок тощо.
– За кожною справою, безумовно, стоїть складна життєва історія. Пропускаєте це через себе?
– Звичайно. Коли берешся за справу, маєш її прожити, докласти максимум зусиль, щоб отримати результат. Часто доводиться бути свідком чужих життєвих ситуацій, разом із клієнтами хвилюватись й розчаровуватись. Зачіпають за живе історії, що стосуються осіб, котрі вживають наркотичні речовини. Передусім жаль близьких, яких вони шантажують і вимагають гроші. Коли мама віддає останні 200 гривень, а він за них купує чергову дозу… Врізалась також у пам’ять непроста справа, коли батько наніс тілесні ушкодження сину, від яких той помер. А ще не перестає дивувати, як рідні люди стають ворогами, коли мова заходить про поділ спадщини. Чужі швидше йдуть на компроміс, аніж найближчі родичі.
– Наскільки важливий для Вас результат справи в суді?
– Виграшний результат – це не тільки задоволений клієнт. Для мене виграти справу, довести її до успішного фіналу – справа честі. Адже цей результат – це наше обличчя та репутація.
– На Вашу думку, чи має адвокат право на помилку?
– Недаремно кажуть, що пізнати смак перемог неможливо без гіркоти поразок. До певної міри вони є необхідною складовою росту. Головне, щоб це не стосувалося справ, де немає шансу на помилку.
– Подейкують, що в адвокатів захмарні гонорари, і часто люди бояться звертатися, бо думають, що для них це буде занадто дорого. А як у Вас?
– Ціни на послуги Офісу Адвокатів абсолютно доступні.
Люди будь-якого достатку мають змогу отримати від нас кваліфіковану допомогу.
– Вам достатньо часто доводиться працювати з різними людьми. Які людські риси Ви цінуєте найбільше?
– У першу чергу порядність і людяність. Зараз чомусь люди стали більш байдужим і закритими. А хочеться, щоб було навпаки. Маємо бути добрішими, людянішими і допомагати одне одному. Кажуть, що світ врятує краса. А я вважаю, що його врятують любов і добро. Адже добро – це єдина валюта, яка ніколи не знеціниться. До того ж, кількість добра тільки множиться, коли його роздаєш.
Під час пошуку працівників, окрім їх фаховості та досвіду, величезне значення для мене мають їх людські якості. До речі, я та працівники Офісу Адвокатів часто волонтеримо: допомагаємо ЗСУ, займаємось добрими справами, фінансово підтримуємо ПЦУ, дитячі садочки, медичні та спортивні заклади.
– Інколи клієнти бояться розголосу, хвилюються про те, що їхні таємниці можуть дізнатися інші. Чи оберігаєте Ви секрети тих, хто до Вас звертається?
Це навіть не обговорюється. Це наш базовий принцип. Все, з чим людина прийшла до нас, залишається у наших стінах. Людям не варто хвилюватися: адвокат зберігає 100 відсотків конфіденційність.
– Люди, яким довелося стикнутися з незаконними діями поліції, інших державних органів, можуть заплутатися в павутинні законів і втратити сон та душевний спокій… Як Офіс Адвокатів радить вчиняти в таких ситуаціях?
– Для нас дуже важливо, щоб людина могла віддати свою проблему і спокійно жити далі. Клієнт приходить, розповідає ситуацію, приносить базові необхідні документи — і все. Далі ми беремося до роботи, знаходимо оптимальний варіант рішення, шукаємо додаткові документи. Одне слово, робимо все самі. Людина в цей час може спокійно жити своїм життям: ходити на роботу, відпочивати. Коли «віддаєш» свою проблему професіоналам, то далі нема чого хвилюватися. Все буде вирішено…
– Яке Ваше головне джерело мотивації у повсякденному житті?
– Напевно, прагнення бути першим і кращим. У мене є родина – як про мене будуть відгукуватись, що говоритимуть, звісно, зачіпатиме і їх. Та й репутацію і результат, які поступово здобував, можна втратити в один момент. І потім цього більше не досягти. Тому залишатись людиною в будь-яких ситуаціях – це важлива мотивація.
– Чимало часу проводите на роботі, а чи знаходите у своєму графіку місце для захоплень? За чим відпочиваєте душею та відволікаєтесь від рутини?
– У кожної людини мають бути хобі. Якщо не буде позитивних захоплень, то можуть з’явитись негативні. Треба чимось займатися для розрядки. У мене є пес породи ньюфаундленд. Риболовлю люблю.
Намагаюсь відкривати для себе світ. Життя – коротке, воно в нас одне. Тому треба більше наповнювати його змістом, враженнями, емоціями, подорожувати, займатися улюбленими справами. Бо ми все біжимо кудись вперед, не замислюючись, що після себе залишимо, який слід.
– Яким бачите себе через років двадцять?
– Матиму розгалуженішу мережу адвокатських офісів. Працюватиму так само. Адже результат буде тільки тоді, коли докладаєш щоденних зусиль. Сподіваюсь, матиму ще більше вдячних клієнтів. І зрештою, хочеться залишатися такою ж людиною, якою наразі є – з моральними принципами та орієнтирами. Важко сказати, що буде через десятки років. Але найближче майбутнє треба планувати і прогнозувати. Бо одним днем жити не можна. Успіх приходить до тих, хто працює. А бути кращим – це відповідальність!
• Роман Вістенко
Discussion about this post