КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 2021 р. №
Київ
Про схвалення Концепції створення та розвитку системи раннього втручання в Україні
1. Схвалити Концепціюстворення та розвитку системи раннього втручання в Україні (далі – Концепція), що додається.
2. Міністерству соціальної політики разом із Міністерством охорони здоров’я, Міністерством освіти і науки, іншими заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк проект плану заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.
Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 2021 р. №
КОНЦЕПЦІЯ
створення та розвитку системи раннього втручання в Україні
Проблема, яка потребує розв’язання
Відповідно до Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Курс розвитку України як соціально орієнтованої держави вимагає перегляду пріоритетів державної політики у сфері охорони сім’ї та дитинства, упровадження успішних методик зі світової практики, що спрямовуються на підтримку сімей з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, створення умов для розвитку дитини як у звичному, так і новому для неї середовищі.
Однією із успішних світових методик у зазначеному напрямі є розвиток системи раннього втручання.
Упровадження системи раннього втручання на національному та місцевому рівнях вимагає вироблення єдиної цілісної державної політики щодо створення, впровадження та розвитку послуги раннього втручання, яка поєднує медичну, психологічну, соціальну та освітню складові, спрямовується на раннє виявлення та профілактику порушень у дітей, покращення їхнього розвитку, підвищення якості їхнього життя, супровід і підтримку сімей з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень.
Через відсутність чіткого визначення такого напряму державної політики неможливо забезпечити наступність процесів підтримки сімей і дітей, а саме: раннє виявлення порушень розвитку в дитини – надання сім’ї послуги раннього втручання – перехід дитини в систему інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти.
За роки незалежності чисельність дитячого населення в Україні зменшилася на 57,6 відсотка, при цьому чисельність дітей з інвалідністю зросла більше як у два рази, тобто питома вага цієї категорії дітей збільшилася з 0,5 відсотка до 1,98 відсотка.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, за останні 25 років дитяча смертність у світі знизилася більше ніж удвічі. При цьому в Україні смертність немовлят у рази перевищує її рівень не лише в найбільш розвинутих країнах, але й у сусідніх країнах центральної та східної Європи – членах ЄС (порівняно з Чехією – майже втричі; з Польщею – майже вдвічі; з Угорщиною – більше ніж удвічі). Основними причинами смерті немовлят в Україні є стани, що виникають у перинатальний період, а також вроджені аномалії та спадкова патологія. Особливе занепокоєння викликає смертність дітей (не лише немовлят, а й дітей віком до чотирьох років), спричинена зовнішніми чинниками, які можуть бути усунені за умови якісного догляду за дітьми в сім’ї.
При цьому в Україні немає офіційних статистичних даних щодо чисельності дітей з порушеннями розвитку або ризиком виникнення таких порушень. Відповідно до міжнародних досліджень у перші роки життя у 13–18 відсотків таких дітей виявляються затримки розвитку та ризики їх виникнення. Тобто можна припустити, що в Україні більше ніж 250 тис. сімей з дітьми віком до чотирьох років потенційно потребують послуги раннього втручання, яка має надаватися відповідно до новітніх науково обґрунтованих методик, зокрема, із застосуванням сімейно-центрованого підходу, що забезпечує підвищення компетентності та посилення спроможності батьків найкращим чином сприяти розвитку дітей та їхній щоденній активності.
На сьогодні в Україні функціонує велика кількість закладів різного відомчого підпорядкування та громадських об’єднань, благодійних, релігійних організацій (далі – організації недержавного сектору), що надають допомогу сім’ям з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень. Разом з тим зазначені заклади не становлять єдиної комплексної системи, яка забезпечувала б належну міжгалузеву координацію та взаємодію, спрямовану на задоволення потреб цих дітей і їхніх сімей. Здебільшого такі заклади не мають належної матеріально-технічної бази, не забезпечені кваліфікованими кадрами і працюють в основному за кабінетним принципом у межах компетенції.
Окремі елементи сімейно-центрованого підходу застосовуються в поліклініках, перинатальних центрах (сфера охорони здоров’я), в центрах соціальної реабілітації для дітей з інвалідністю, центрах надання соціальних послуг (сфера соціального захисту), в інклюзивно-ресурсних центрах (сфера дошкільної освіти).
Незабезпечення послугою раннього втручання сімей і дітей, які такої послуги потребують, стає причиною таких негативних суспільних явищ, як відмова батьків від дітей і залишення їх у закладах інституційного догляду та виховання, руйнування сімей, які не відмовились від дитини, залишення матерів з такими дітьми наодинці зі своїми проблемами, відсутність у них можливостей забезпечувати себе і дитину самостійно та постійне надання їм соціальних виплат і допомоги.
Раннє втручання є всесвітньо визнаною комплексною послугою, яка максимально збільшує шанси дітей на реалізацію власного потенціалу, дає змогу максимально ефективно використовувати потенціал сім’ї для розвитку дитини та її підготовки до інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти. Крім того, цією послугою забезпечуються потреби сім’ї у професійній психологічній допомозі, а також повноцінна участь членів сім’ї в житті суспільства.
Міжнародні дослідження та світова практика свідчать про те, що раннє втручання найбільш ефективно забезпечує організацію допомоги дітям раннього віку і їхнім сім’ям, запобігає інвалідизації та інституціалізації дітей, сприяє соціальній інклюзії сімей. Послуга раннього втручання є економічно ефективною для суспільства. Відповідно до міжнародних досліджень 1 долар, який вкладено в послугу раннього втручання, дає змогу державі економити до 17 доларів у майбутньому.
В результаті реалізації у 2017–2019 рр. пілотного проекту „Створення системи надання послуги раннього втручання для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя” (далі – пілотний проект) (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 948) у Закарпатській, Львівській, Одеській та Харківській областях (визначених для участі в пілотному проекті) понад 79 відсотків закладів станом на кінець 2018 року надавали послугу раннього втручання. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 350 „Деякі питання створення системи надання послуги раннього втручання для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя” до пілотного проекту долучено ще шість областей: Вінницьку, Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Кіровоградську, Луганську.
Станом на 01 січня 2021 р. в десяти пілотних областях послугу раннього втручання надавали 43 заклади (підпорядковані Мінсоцполітики, МОЗ, МОН) та організації недержавного сектору. Послугу раннього втручання в пілотних областях отримували 1 642 сім’ї, в тому числі 1 671 дитина. При цьому потенційно потребують надання послуги раннього втручання 18 181 сім’я та 18 328 дітей, що свідчить про незадоволену потребу населення пілотних областях у цій послузі.
Важливим кроком до популяризації послуги раннього втручання та її упровадження на рівні адміністративно-територіальних одиниць, у закладах охорони здоров’я, соціального захисту, дошкільної освіти є розроблення Концепції створення та розвитку системи раннього втручання в Україні (далі – Концепція) відповідно до Указу Президента України від 13 грудня 2016 р. № 553 / 2016 „Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю” та з урахуванням положень Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права осіб з інвалідністю, ратифікованої Законом України від 16 грудня 2009 р. № 1767-VI.
Мета і строки реалізації Концепції
Основною метою Концепції є забезпечення створення та розвитку системи раннього втручання в Україні та установлення права дітей з порушеннями розвитку або ризиком виникнення таких порушень і сімей з такими дітьми на отримання послуги раннього втручання, спрямованої на здоровий розвиток дитини в сім’ї та її успішну соціалізацію в суспільстві.
Реалізація Концепції передбачається на період до 2027 року.
Основні завдання Концепції
Основними завданнями Концепції є:
забезпечення правового регулювання питань формування державної політики щодо створення та розвитку системи раннього втручання;
забезпечення доступності послуги раннього втручання та максимальне охоплення нею дітей, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, і їхніх сімей;
підвищення рівня обізнаності сімей, які мають дітей з порушеннями розвитку або ризиком виникнення таких порушень, щодо створення та розвитку системи раннього втручання з метою запобігання інвалідизації дітей та їх інституціалізації у ранньому віці.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Реалізацією Концепції необхідно забезпечити виконання її основних завдань, спрямованих на розв’язання визначеної проблеми.
Забезпечення правового регулювання питань формування державної політики щодо створення та розвитку системи раннього втручання має здійснюватися шляхом:
проведення комплексного аналізу законодавства у сферах охорони здоров’я, соціального захисту, охорони дитинства та захисту прав дітей, надання соціальних послуг і проведення соціальної роботи, надання реабілітаційних послуг, дошкільної освіти з метою визначення норм і положень, які застосовуватимуться при створенні та розвитку системи раннього втручання;
формування законодавчої бази та методичних засад для створення та розвитку системи раннього втручання з урахуванням успішного вітчизняного та зарубіжного досвіду;
визначення міжвідомчої взаємодії міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, установ, закладів, підприємств, організацій різного відомчого підпорядкування щодо організації та надання послуги раннього втручання;
визначення вимог до діяльності надавачів послуги раннього втручання;
установлення порядку надання послуги раннього втручання, його гармонізації з міжнародними стандартами та класифікаторами, зокрема Міжнародною класифікацією функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я;
розроблення алгоритму виявлення у дітей порушень розвитку або ризику їх виникнення і своєчасного направлення сімей з такими дітьми до надавачів послуги раннього втручання для отримання такої послуги;
розроблення методики моніторингу та оцінювання якості послуги раннього втручання, її ефективності та діяльності надавачів послуги раннього втручання;
розроблення порядку визначення потреб адміністративно-територіальної одиниці в послузі раннього втручання та її місця в системі комплексних послуг для сімей з дітьми раннього віку на відповідній території;
запровадження практики підготовки дітей, які отримують послугу раннього втручання, до влаштування в заклади дошкільної освіти;
запровадження окремих програм з питань раннього втручання та / або включення таких питань в освітні програми підготовки, підвищення кваліфікації, професійної перепідготовки фахівців (психологів, дефектологів, логопедів, педіатрів, неврологів, психіатрів, ерготерапевтів, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, фахівців із соціальної роботи, соціальних працівників, соціальних педагогів);
забезпечення методичного супроводу фахівців команди раннього втручання.
Забезпечення доступності послуги раннього втручання та максимальне охоплення цією послугою дітей, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, і їхніх сімей має здійснюватись шляхом:
координації дій на рівні міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо організації та надання послуги раннього втручання;
координації дій на рівні установ, закладів, підприємств, організацій різного відомчого підпорядкування, визначення їхнього функціоналу для роботи із сім’ями з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, а також активного залучення до цього процесу організації недержавного сектору;
стабільної ресурсної підтримки розвитку системи раннього втручання, зокрема, шляхом фінансування за рахунок бюджетних коштів, залучення міжнародної технічної допомоги, впровадження державно-приватного партнерства;
надання послуги раннього втручання за принципом раннього виявлення дітей, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень;
запровадження дієвих інструментів (скринінгів, шкал, тестів тощо) для раннього виявлення та дослідження різних видів функціональних обмежень життєдіяльності та здоров’я дитини;
визначення вимог до ведення звітності щодо надання послуги раннього втручання та забезпечення її прозорості;
створення центрів (служб, відділень) раннього втручання, що, зокрема, передбачає забезпечення їхньої кадрової, інформаційної, технічної спроможності надання відповідної послуги.
Підвищення рівня поінформованості сімей з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, щодо функціонування системи раннього втручання має здійснюватись шляхом:
запровадження на місцевому рівні програм, спрямованих на підвищення обізнаності сімей з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, щодо функціонування системи раннього втручання з метою зниження рівня інституціалізації дітей у ранньому віці та інвалідізації дітей;
створення інформаційної бази надавачів послуги раннього втручання;
проведення наукових досліджень з питань раннього втручання;
проведення інформаційних кампаній та інших просвітницьких заходів для підвищення обізнаності суспільства і сімей з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, про систему раннього вручання.
Концепція передбачає складання плану заходів з її реалізації, що, у свою чергу, передбачатиме розроблення відповідних проектів нормативно-правових актів з питань реалізації різних складових державної політики щодо створення та розвитку системи раннього втручання, проведення окремих організаційних заходів.
Прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін
Реалізація Концепції позитивно впливатиме на ключові інтереси дітей з порушеннями розвитку або з ризиком виникнення таких порушень, сімей таких дітей, фахівців, задіяних у системі раннього втручання, працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, міжнародних неурядових організацій, діяльність яких пов’язана із наданням послуги раннього втручання.
Також реалізація Концепції матиме позитивний вплив на забезпечення правового регулювання питань створення та розвитку системи раннього втручання, визначення основних напрямів і основних завдань у цій системі, залучення висококваліфікованих кадрів у систему раннього втручання, що сприятиме застосуванню єдиних підходів до створення та розвитку в Україні системи раннього втручаннядля забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя.
Очікувані результати
Реалізація Концепції дасть змогу:
забезпечити міжвідомчу взаємодію у процесі створення та розвитку системи раннього втручання;
застосувати ефективні механізми фінансування та ресурсно-управлінського забезпечення створення та розвитку системи раннього втручання;
забезпечити надання послуги раннього втручання за принципом раннього виявлення дітей, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, з метою зниження piвня інвалідизації дітей та їх інституціалізації у ранньому віці;
забезпечити доступність послуги раннього втручання та максимальне охоплення цією послугою дітей, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, і їхні сім’ї на місцевому рівні;
розбудувати інфраструктуру послуги раннього втручання;
запровадити систему моніторингу та оцінювання якості послуги раннього втручання;
зменшити кількість випадків відмови від дитини через стан її здоров’я;
запровадити систему підготовки дітей, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень, до інклюзивного навчання;
підвищити рівень соціалізації дітей, які мають порушення розвитку або в яких є ризик виникнення таких порушень;
розвинути інклюзивне середовище.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних,
трудових ресурсів
Заходи щодо реалізації Концепції фінансуватимуться за кошти державного i місцевих бюджетів, благодійних фондів, міжнародної технічної та фінансової допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Послуга раннього втручання з огляду на її міждисциплінарність може надаватися на базі існуючих установ, закладів, підприємств, організацій різного відомчого підпорядкування та за кошти бюджетів різних рівнів.
Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначатиметься під час розроблення відповідних завдань і заходів та уточнюватиметься щороку з урахуванням можливостей державного i місцевих бюджетів.
Держава вживатиме заходів щодо залучення інвестицій для реалізації Концепції і забезпечуватиме моніторинг їх цільового використання.
