Я – мама четверых детей. Четвертый ребенок – сын Илюша – родился «особенным» ребенком с диагнозом синдром Дауна. Илюше сейчас один год и десять месяцев. Сегодня я принимаю своего ребенка таким, каким он есть. Я принимаю его своим разумом, своим сердцем, каждой клеточкой своего тела. Сейчас я понимаю насколько это важно – принять своего «особенного» […]

Після народження та протягом 6 місяців в реанімації не було часу думати про те, що наш син – особливий. Найголовнішим на той момент було тільки одне – щоб він вижив. Після того, як ми змогли обіймати свого сина, годувати, колисати, ми зрозуміли, що він – не такий, як усі. Першою нашою проблемою стала трахеостома. З […]

Вперше про те, що наш син – особливий, ми дізналися тільки в 10 місяців. Михайлик погано сидів і весь час похитувався. Педіатр щось запідозрила та відправила нас у Харківський спеціалізований медико-генетичний центр, де всі лікарі в один голос говорили: «Так, це наш хлопчик!». Через місяць аналіз усе підтвердив. Також у педіатра в пологовому будинку були […]

Перші труднощі, пов’язані з тим, що наша дитинка особлива, виникли майже відразу. Я не розуміла, чому вона плаче, чому не бере соску, чому не п’є з пляшечки. Також я просто не знала, що з нею можна гратися, а не постійно масажувати. На жаль, ніхто не пояснював, що саме робити, чого чекати, як це усвідомити і […]

Наша історія розпочалася відразу після народження Ані. Вона була в реанімації, її готували до операції, а чоловік розмовляв по телефону із медичною сестрою. Інтуїтивно чи з інтонації розмови я зрозуміла, що, крім тої вади, яку потрібно було оперувати, є й інша проблема. Так я дізналась, що в нашої Анюти є підозра на синдром Дауна, а вже […]